http://dunrada.gov.ua/uploadfile/archive_news/2019/02/04/2019-02-04_3708/images/images-31978.jpeg

Відповідальність за булінг

04.02.2019

                                                                                                                                                                                                   У кожної людини є право –

любити іншого або не любити,

поважати або не поважати …

Але ні у кого немає права бити людину –

нехай навіть просто словесно.

Насильство у школі – буденна реальність для багатьох людей в усьому світі. Переслідування, знущання, погрози онлайн, образи – все це негативно впливає на школяра та його успіхи в навчанні. Практично в кожному класі є учні, які стають об’єктами глузувань та знущань, а також агресори, які є ініціаторами булінґу.

Найчастіше цькування ініціюють надміру агресивні діти, які люблять домінувати, тобто бути «головними». Їх не турбують почуття і переживання інших людей, вони прагнуть бути в центрі уваги, контролювати все навколо. Принижуючи інших, вони підвищують власну значущість. Нерідко це відбувається через глибокі психологічні комплекси кривдників. Можливо, вони самі переживали приниження або копіюють ті агресивні й образливі моделі поведінки, які є у їхніх сім'ях.

Зазвичай об'єктом знущань (жертвою) булінґу вибирають тих, у кого є дещо відмінне від однолітків. Відмінність може бути будь-якою: особливості зовнішності; манера спілкування, поведінки; незвичайне захоплення; соціальний статус, національність, релігійна належність.

Жертви булінґу переживають важкі емоції – почуття приниження і сором, страх, розпач і злість. Булінґ вкрай негативно впливає на соціалізацію жертви, спричиняючи:

неадекватне сприймання себе – занижену самооцінку, комплекс неповноцінності, беззахисність;

негативне сприймання однолітків – відсторонення від спілкування, самотність, часті прогули у школі;

неадекватне сприймання реальності – підвищену тривожність, різноманітні фобії, неврози;

девіантну поведінку – схильність до правопорушень, суїцидальні наміри, формування алкогольної, тютюнової чи наркотичної залежності.

3 січня 2019 року набрав чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)” від 18 грудня 2018 р. № 2657-VIII. Даним нормативним актом було внесено зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Закону України “Про освіту”. У пояснювальній записці до законопроекту законотворці з посиланням на опитування Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) вказали, що із булінгом в Україні стикалися близько 67% дітей! Окрім цього, за даними опитувань, 25% українських школярів вважають себе жертвами булінгу. 40% школярів, що зіткнулися зі знущаннями в колах однолітків, не розповідають про випадки цькування батькам, а 44% ніяк не протидіють булінгу через острах теж стати жертвою знущань.

Кодекс доповнено новою статею 173-4 “Булінг (цькування) учасника освітнього процесу” наступного змісту:

Булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого, – тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин. Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, – тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (конкретний розмір – від 1700 грн. до 3400 грн.) або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене малолітніми (до 14 р.) або неповнолітніми особами (від 14 р. до 16 р.), – тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 до 1700 грн.) або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин. Діяння, передбачене частиною другою цієї статті, вчинене малолітньою або неповнолітньою особою віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, – тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1700 грн. до 3400 грн.) або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин. Отже, для групи осіб, які знущаються з інших, і для порушника, який займається цькуванням неодноразово впродовж року, покарання будуть посилені.

Неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу – тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 грн. до 1700 грн.) або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до двадцяти процентів заробітку.

До речі: торік в українських школах було близько 109 тисяч звернень до психологів з приводу цькування. До психологів з цим зверталися як самі учні, так і батьки зі вчителями.

Боротьбу з дитячою жорстокістю розпочала і виконавча влада. Зокрема, Міністерство освіти та науки уже навчає вчителів виявляти ознаки булінгу. А Міністерство юстиції запустило інформаційну кампанію”Стоп булінг”, надаючи громадянам правову допомогу. Не залишилися осторонь і в Національній поліції. У рамках проекту”Шкільний офіцер поліції” правоохоронці проводять відкриті уроки для школярів.

В цілому ж зростання безжальності в підлітковому середовищі експерти пов’язують, зокрема, із розповсюдженим насильством в соціальних мережах, на телеекранах й комп’ютерних іграх. Особливим різновидом зухвалості нинішніх підлітків є популярна практика викладати відео з побиттям ровесників в інтернет. Таким чином вони буквально тиражують вірус жорстокості, заражаючи ним інших. але,як би там не було, кожен з нас є людиною розумною, відповідальною, і кожному слід вчасно реагувати на факти цькування дітей і за потреби звертатися до правоохоронців.



Читайте також



Задля розвитку аграрного сектору економіки України

06.07.2018

6 липня за участю заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Віктора Шеремети, заступника керівника апарату обласної ради Тетяни Зеленко, голови постійної депутатської комісії з питань сільського господарства, продовольства та земельних відносин Василя Мастія, депутатів обласної ради та під керівництвом голови обласної державної адміністрації Вадима Лозового в обласній філармонії відбулась нарада з питань розвитку аграрного сектору економіки та сільських територій.

Детальніше...