25 червня громада вшановує світлу памʼять двох мужніх Захисників України, які назавжди залишилися в серці нашого народу.
🕯Сьогодні минає рік з дня загибелі Василя Володимировича Григор’єва та два роки — відтоді, як у бою поліг Владислав Анатолійович Жигало.
▪️Василь Григор’єв — уродженець села Січинці, сержант Збройних Сил України, позивний "Атака". Вперше став до лав ЗСУ як доброволець, а згодом — був мобілізований у 2022 році. Пройшов бойовий шлях на Донеччині та Луганщині, неодноразово потрапляв під обстріли, мав поранення, але незмінно повертався на службу. 25 червня 2024 року Василь загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Сокіл Покровського району. Похований у рідному селі, де його пам’ятають як мужнього, світлого і відданого сина своєї землі.
▪️Владислав Жигало — стрілець-снайпер 2-го механізованого батальйону. Молодий, щирий, патріот. Загинув 25 червня 2023 року поблизу села Роздолівка Бахмутського району, виконуючи бойове завдання на «нулі».🏅 За особисту мужність і героїзм був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Йому було лише 22 роки, але його серце вже належало Україні.
Їхні долі різні, але об’єднані спільною любов’ю до Батьківщини, до життя, до людей.
Вони не просили слави, не прагнули визнання — вони просто пішли захищати. І залишили після себе приклад сили, честі й нескореності.
🕯Низько схиляємо голови перед подвигом.
Вічна пам’ять і невмируща слава Героям України!
