![](/sites/dunrada.gov.ua/files/styles/1200x1200m/public/news_images/img_8710.jpg?itok=69jR5VJL)
Сьогодні, 29 січня 2025 року, громада провела в останню земну дорогу військовослужбовця, нашого померлого земляка – БІЛЕЦЬКОГО Богдана Анатолійовича.
Народився Захисник 19 серпня 1981 року в Дунаївцях. Сонячне дитинство минало у стінах дитсадка та місцевої школи №2, де кожен день був сповнений мрій та сподівань на щасливе майбутнє.
Прагнучи знань, здобув освіту електрика в Кам'янець-Подільському індустріальному технікумі, а здобув освіту у Міжрегіональній академії управління персоналом за спеціальністю «менеджмент-фінансист».
Доля випробовувала його рано - 18 років тому, втративши батька, став єдиною опорою для матері та брата з інвалідністю. Але найтяжче випробування було попереду...
Ще у 2015 році, незважаючи на проблеми зі здоров’ям, добровільно пішов захищати Україну. Пройшов крізь пекло боїв за Маріуполь та зазнав поранень.
Коли почалося повномасштабне вторгнення, знову став до лав Захисників. Важка контузія, три осколки в оці, операції... Але навіть це не зупинило його - повернувся на передову, де на нього чекали побратими.
З листопада 2024 року перебував у відпустці. Та, на жаль, 27 січня 2025 року обірвалося життя Героя. Йому було лише 43... Він жив не для себе - все життя оберігав і захищав тих, кого любив. За них і віддав найцінніше - своє життя.
Захисника зустріли традиційним живим коридором, стоячи на колінах з квітами в руках. Під супровід оркестру жалобна процесія пройшла до останнього місця спочинку бійця. Поховали військовослужбовця на міському кладовищі під залпи почесної варти.
У невимовному горі залишилися мати Валентина Василівна брат та всі, хто знав нашого Захисника. Немає таких слів, щоб загоїти рану в материнському серці. Немає таких сліз, щоб виплакати цей біль.
Схиляємо голови перед пам'яттю Воїна, який двічі ставав на захист Батьківщини. Його життя - приклад незламності духу та відданості Україні.
Вічна пам'ять Герою, що поклав життя за наше майбутнє.