Увага!!! З 01-11-2024 змінено офіційну поштову скриньку - official@dunrada.gov.ua.

ГРИГОР’ЄВ ВАСИЛЬ ВОЛОДИМИРОВИЧ

ГРИГОР’ЄВ ВАСИЛЬ ВОЛОДИМИРОВИЧ
31 березня 1973 - 25 червня 2024

Сержант Григор’єв Василь Володимирович, позивний "Атака", загинув 25 червня 2024 року поблизу населеного пункту Сокіл Покровського району Донецької області.

Герою назавжди 51…

Народився Григор’єв Василь 31 березня 1973 року в селі Січинці.У 1980 році пішов до 1 класу місцевої школи. Закінчивши 9 класів, вступив до Хмельницького середнього професійно-технічного училища №7, де отримав професію електромонтажник та відразу влаштувався працювати на Дунаєвецький маслозавод. Василя Володимировича цінували за його вмілі руки. У 1991 році був призваний на військову службу. Відслуживши два роки, повернувся додому, одружився та став батьком двох донечок – Альони та Анастасії. Працював на Дунаєвецькому леварно-механічному заводі, а через деякий час електриком – на очисних спорудах с. Січинці. З 2003 року електромонтером в ПАТ «Хмельницькобленерго».

З лютого 2017 року по лютий 2020 року Василь Володимирович став добровольцем, вступивши до лав Збройних Сил України. Захищав Батьківщину на Донеччині та Луганщині.

В лютому 2020 року повернувся до рідного дому і знову приступив до роботи в ПАТ «Хмельницькобленерго».

29 серпня 2022 року, отримавши повістку, вкотре став на захист рідної землі. Військову службу проходив у військовій частині А 4239 міста Хмельницького. Згодом був переведений у військову частину А4699, де виконував обов’язки стрільця-помічника гранатометника відділення охорони взводу роти охорони батальйону.

Розповідають доньки: «Батько за час служби був поранений і контужений. Під час виконання бойового завдання потрапив під ворожий обстріл, де був підірваний автомобіль і він дивом залишився живий. Він рідко розповідав деталі військової служби, бо оберігав сім’ю від хвилювань».

Він вірно ніс службу, був відданий військовій присязі. Понад усе хотів повернутися додому з Перемогою, але війна, розпочата російським агресором, позбавила його найдорожчого – життя. 25 червня 2024 року, захищаючи рідну землю, поблизу населеного пункту Сокіл Покровського району Донецької області Василь загинув.

Мати втратила сина, сестра – рідного брата, діти рідного з найрідніших - батька.

Поховали захисника в селі Січинці.