Солдат Гураєвський Артем Анатолійович загинув 18 серпня 2022 року, під час артилерійського обстрілу з боку збройних формувань російської федерації в районі населеного пункту Піски, що на Донеччині.
Герою назавжди 23...
Народився Артем 25 лютого 1999 року в селі Держанівка. Закінчив 4 класи місцевої школи і продовжив навчання в Іванковецькій школі. Артем був веселим, радісним, мріяв про майбутнє.
У 2014 році вступив до Балинського ПТУ, здобув спеціальність механізатора. Пройшов військову службу в лавах української армії, був прикордонником. Коли повернувся додому, працював у рідному селі, деякий час - комплектувальником у торговельному центрі «Епіцентр» смт Калинівка Київської області. Для родини був надійною підтримкою і опорою.
7 квітня 2022 року Артем призваний на військову службу.
Був стрільцем 3 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 3 стрілецької роти військової частини А4058.
18 серпня 2022 року останній раз вийшов на звʼязок з рідними. А через декілька днів матері надійшло сповіщення про зниклого безвісти сина.
Майже два роки доля Артема не була відома. Довго мовчав телефон, та рідні не втрачали надію. Далі тривала процедура впізнання та очікування аналізу ДНК. На жаль, підтвердилось найгірше... Сповіщення про смерть дорогої дитини обірвало всі сподівання…
Земне життя Артема завершилось у запеклому бою, 18 серпня 2022 року, під час артилерійського обстрілу з боку збройних формувань російської федерації в районі населеного пункту Піски, що на Донеччині. Всі барви природи назавжди згасли для Артема. Згасло його молоде життя, яке він поклав на вівтар російсько-української війни.
Без підтримки брата залишилась сестра Альона.
Без синівської допомоги - убиті горем батьки Алла Миколаївна та Анатолій Леонідович. Бракує слів, щоб передати душевний біль, бракує сліз, щоб виплакати це горе, цю непоправну втрату.
Поховали Захисника у с. Держанівка. Тут, у рідній землі, спочиватиме його тіло, а в пам’яті земляків у поколіннях житиме подвиг.