З глибоким жалем повідомляємо про те, що у кривавій війні, від рук російських окупантів, відійшов у вічність Герой, житель нашого міста – Гонтар Сергій Вікторович.
Народився Сергій 10 листопада 1990 року у місті Дунаївці, де відвідував дитячий садок «Пролісок». Закінчив 11 класів Дунаєвецької школи №2 та вступив до Хмельницького економічного університету, де здобув спеціальність «Менеджмент». До війни працював за кордоном на різних роботах.
7 серпня 2023 року Сергій отримав повістку і одразу був направлений на медкомісію до Кам’янець-Подільського РТЦК та СП. Попри те, що мав виразку шлунку і проблеми із зором 9 серпня поїхав в Житомирську область на навчання. Також протягом одного місяця проходив навчання в Англії і по поверненню 26 вересня Гонтар Сергій вже їхав на схід, на Запорізький напрямок. Після чого став на захист рідної країни. На російсько-українській війні служив стрільцем-помічником гранатометника 4 десантно-штурмового відділення 1 десантно-штурмового взводу 9 десантно-штурмової роти 3 десантно-штурмового батальйону в/ч А0284.
Але, 2 жовтня, фактично у першому своєму бою, в жорстокій битві з ворогом, неподалік селища Новомиколаївка Запорізької області через артилерійський обстріл ворога отримав важке поранення. Лікарі в Запоріжжі, Дніпрі та Києві до останнього боролись за життя Героя, який переніс три операції. Однак, 12 жовтня 2023 року в Київській міській клінічній лікарні №1, під час четвертої операції, його серце зупинилося.
А вже 17 жовтня 2023 року наше місто зустріло Героя – Гонтара Сергія Вікторовича, який, за наше мирне небо, віддав найдорожче – своє молоде життя. Сергій востаннє повернувся до рідного дому, до батьків та молодшої сестри, аби востаннє почути їхні слова любові. Складно підібрати слова підтримки рідним і близьким загиблого, щоб змогли загоїти зранені серця. Поховали Захисника на місцевому кладовищі №1 (Могилівське).
Як батькам перенести таку втрату?! Адже у розквіті сил і життя пішла їхня кровинка, їхній син… Ніщо і ніколи не зможе замінити їм найдорожчу людину. Надто висока ціна миру і свободи. Ціна наближення нашої Перемоги. Лише добрі, щирі та теплі слова лунають з уст тих, хто знав Сергія Гонтара. Він завжди готовий був прийти на допомогу, був вірним товаришем.
Непоправна втрата для мами, батька, сестри загиблого Героя та усіх, хто знав Сергія. Чорна новина про його смерть ранила не одне людське серце. Герою було лише 32…
Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким Героя, який був відданий Військовій присязі на вірність Українському народові, в бою за Україну, її свободу і незалежність. Світлий, добрий спомин про звитяжного Захисника України назавжди залишиться в серцях та спогадах його бойових побратимів, родичів і земляків!
Вічна шана та доземний уклін загиблому Герою! Слава Україні! Героям слава!