Знову болюча звістка прийшла до нашої громади. Повернувся додому на щиті ще один герой Дунаєвеччини. Гірчить полином зболена душа матері-Украни. 16 червня 2023 року, захищаючи рідну землю, отримавши смертельні поранення під час танкового обстрілу поблизу населеного пункту Миколаївка Бахмутського району Донецької області, загинув житель нашої громади з села Мушкутинці солдат Варфоломеєв Валерій Йосипович, 1974 року народження.
Занадто високу ціну платимо за право бути вільними у своїй країні. Кожен визволений метр землі скроплений кров’ю наших найкращих українців.
Варфоломеєв Валерій Йосипович народився 31 серпня 1974 року. Він був родом із села Держанівка. У 1981 році пішов до першого класу Іванковецької школи. Закінчив 8 класів. Далі продовжив навчання у Великожванчицькому ліцеї. Потім вступив до Кам’янець-Подільського професійно-технічного училища, по закінченню якого отримав диплом за спеціальністю газоелектрозварювальника.
У 1992 році був призваний на строкову військову службу, яку проходив у Феодосії, що в Криму. Повернувшись додому працював на різних роботах. У 1995 році одружився, став батьком донечки Марини, яка сьогодні вже доросла, та сина Михайла, якому було лише 10 років. Сім’я проживала в селі Мушкутинці.
Валерій брався за будь-яку роботу, щоб прогодувати сім’ю. Їздив на заробітки до Києва а коли повертався – де підзаробити. Дякий час працював на фермерському господарстві «Подільська марка» у селі Мушкутинці.
Валерій Йосипович отримав повістку на військову службу по мобілізації 03 лютого 2023 року. Проходив навчання у місті Рівне. Солдат, гранатометник стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти стрілецького батальйону військової частини А4267 (10-та окрема гірсько-штурмова бригада «Едельвейс»), загинув 16 червня 2023 року внаслідок танкового обстрілу, поблизу населеного пункту Миколаївка, Бахмутського району, Донецької області. Загибель пов’язана із захистом Батьківщини.
Залишилася донька і молодший син без батька. Рідні поховали його на цвинтарі в Мушкутинцях. Наталія Станіславівна – жінка з якою проживав Валерій Йосипович, тобто був у фактичному шлюбі останніх 2 роки і три місяці, не може без сліз розповідати про чоловіка: «Дуже добрий, ніколи не відказував у допомозі…». Глибоко сумуємо та співчуваємо рідним Героя. Жодними словами не втамувати пекучий біль та не загоїти рани в душі.
Жорстока, несправедлива війна забирає на небеса найкращих. Згадайте у молитві ім'я нашого новітнього Героя Валерія, бо на вівтар української державності він поклав найдорожче - своє життя… Нехай Господь прийме захисника у свої обійми, втамує біль в серцях рідних… Вічна пам’ять, шана та доземний уклін Герою.
20 червня дунаївчани провели в останню дорогу мужнього Захисника України. На приміщені Мушкутинецької гімназія була поміщена пам’ятна дошка на згадку про загиблого солдата.
Відповідно до указу Президента України №741/2023 (8 листопада 2023 року), За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку, солдат ВАРФОЛОМЕЄВ Валерій Йосипович (посмертно) нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеня.
Втрата за втратою… З цієї землі йдуть молоді воїни, Герої України, які мужньо боронять нашу свободу. Розділяємо пекучий біль та щиро співчуваємо рідним, близьким.