Офіцер-прикордонник Сергій Лакей , позивний «DEADSHOT», героїчно загинув 9 березня 2022 року в населеному пункті Терни на Донеччині. Захиснику назавжди 34 роки.
Народився Сергій 19 червня 1987 року в місті Дунаївці Хмельницької області, де й проживав. Він ріс у сім’ї, де панувала завжди військова дисципліна, адже батько був військовим. Тому ще з дитинства в Сергія був закладений стержень до військової служби.
У 1993 році пішов у перший клас Дунаєвецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №3. «Завжди був відповідальним, цілеспрямованим, користувався авторитетом як серед однокласників, так і серед вчителів, мав багато друзів. Повний енергії та сил, планів та мрій, надій та сподівань» ,- пригадує класний керівник Марія Леонтіївна Щельська. Під час навчання у школі Сергій захоплювався спортом, відвідував заняття з дзюдо та активно займався футболом. Після закінчення 11 класу та інтенсивної підготовки у 2005 році вступив до Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького. Ще з курсантських років у Сергія заклалися такі риси характеру, як самостійність, рішучість, цілеспрямованість, витримка, мужність та справедливість. «Виділявся серед всіх тим, що міг знайти правильне рішення у будь-якій ситуації, був креативним, мав достатньо волі та мотивації. Завжди покладався на власні сили, міг відстояти власну думку та, не зважаючи на свою категоричну самостійність, повсякчас жив колективом. Саме такі люди як Сергій, які завжди діють не по шаблону і ніколи не відступають, складають когорту героїв», – згадують курсантські роки Сергія Лакея його командири.
З 2009 року Сергій ніс службу та виконував завдання на офіцерських посадах на лінійних підрозділах та підрозділах швидкого реагування у Східному та Південному регіональних управліннях Державної прикордонної служби України.
З початком збройної агресії Російської Федерації в 2014 році Сергій не зміг стояти осторонь і спостерігати за тим, що відбувається на півдні та сході нашої держави. Саме в той час з метою виконання бойових завдань у прикордонному загоні формувався зведений загін. Сергій одним із перших був включений до лав даного підрозділу і вже 20.09.2014 року в його складі прибув у Луганську область і спільно з іншими підрозділами сил оборони став на захист Батьківщини на Лисичанському напрямку та активно приймав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.
У кінці грудня 2014 року підрозділ Сергія завершив виконання завдань та вибув у пункт постійної дислокації. Та Сергій недовго відпочивав, і вже 17 січня 2015 року офіцер повернувся в район бойових дій. Він прибув в оперативне підпорядкування начальника Східного регіонального управління та перебував у гущі подій протистояння окупантам на Артемівському та Слов’янському напрямках Донецької області.
02 жовтня 2015 року ворог з РСЗВ обстріляв мирне місто Краматорськ, де в той час перебував Лакей Сергій в складі свого підрозділу. В ці дні загинуло 17 мешканців міста та 64 отримали поранення, але незважаючи на небезпеку, офіцер проявив притаманну йому відвагу та стійкість. Завдяки своїй мужності та рішучості офіцер цього дня врятував життя військовослужбовця 10 мобільного прикордонного загону сержанта Юшка Юрія, який від влучання ворожого артилерійського снаряду опинився під завалами та отримав тяжкі осколкові поранення. Сергій, не вагаючись ні хвилини, витягнув товариша з-під завалів та надав невідкладну допомогу. Завдяки оперативним діям Сергія вдалося вчасно зупинити кровотечу та врятувати життя побратима.
З червня 2019 року, після завершення навчання на факультеті підготовки керівних кадрів Національної академії Державної прикордонної служби України, офіцер за власним бажанням вибув для подальшого проходження служби до Донецького прикордонного загону. Згодом, завдяки проявленій ініціативі, високому професіоналізму, зразковому виконанню службових обов’язків та наполегливості, Сергію доручили одну із найважчих ділянок в районі бойових дій. Офіцера призначили на посаду начальника відділу прикордонної служби «Станично-Луганське 2» Лисичанського прикордонного загону Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України. На даній посаді Сергій завжди вміло організовував роботу підпорядкованого колективу в інтересах протидії криміногенному середовищу та окупаційній владі, тісно співпрацював з іншими правоохоронними органами та органами місцевого самоврядування. Своєю сумлінною службою забезпечував якісне виконання бойових завдань на довіреній ділянці в межах Луганській області.
З початку повномасштабного вторгнення військ Російської Федерації на територію України Сергій, обіймаючи посаду заступника начальника відділу організації прикордонного контролю штабу 3-го прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса, не захотів відсиджуватися в штабі та з перших днів очолив зведені підрозділи, що виконували бойові завдання по захисту територіальної цілісності та суверенітету держави.
Як говорили його побратими, ми завжди чекали Сергія із бойових завдань, тому що те, що виконував він, було мало кому під силу. Складалось таке враження, що ось нарешті настав час прояву усіх навичок та умінь. Сергій неодноразово заходив на ворожу територію, передавав координати та нищив окупантів. Так, дякуючи злагодженим діям, відвазі та оперативній співпраці, Сергію вдалось передати чіткі координати противника, що в подальшому дало змогу силам 95 ОМБр ефективно застосувати артилерію та призупинити наступ . 3 березня 2022 року, за даними аеророзвідки, було знищено близько 30 одиниць легкової та броньованої техніки ворога. 7 березня 2022 року Лакей Сергій та ще двоє офіцерів ДПСУ повторно готувались до відбиття наступу противника в н.п. Невське Донецької області. Сергій першим побачив рух ворожого БМП та наказав готувати РПГ 7В до бою. Перший постріл кумулятивним снарядом знищив сили та засоби противника.
9 березня 2022 року, після бою біля населеного пункту Терни Краматорського району Донецької області, з прикордонником було втрачено зв'язок. Більше року, а саме 413 днів, Сергія вважали безвісти зниклим, а рідні до останнього шукали його. Мамине серце чекало в надії: він живий... На жаль, сталося найгірше. Після повної деокупації населеного пункту та проведення ДНК- експертизи підтвердилася загибель Сергія.
Поховали прикордонника Сергія Лакея 29 квітня 2023 року в рідному місті Дунаївці на Алеї Слави.
У Сергія залишилися батько Володимир, мама Людмила, сестра Ірина та син Назар.
За час служби у прикордонному відомстві Сергій зарекомендував себе як грамотний, чесний та порядний офіцер Державної прикордонної служби України. Впродовж всього періоду служби, а це понад 16 років, був відданий прикордонній справі, вірний Військовій присязі, конституційним та службовим обов'язкам.
Вислів «Справи цінніші за будь-які слова» був гаслом для Сергія.
Впродовж військової служби Сергій отримав чимало відомчих нагород, відзначали заслуги Сергія також і командири взаємодіючих підрозділів та керівники місцевого самоврядування.
Державні нагороди:
- Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції», 2016 рік.
- Указом Президента України №182/2022 нагороджено медаллю «Захиснику Вітчизни».
- Указом Президента України №448/2023 нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Однозначно заслуженими стали і відзнаки «За мужність в охороні державного кордону» та медаль «15 років сумлінної служби». Також за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, Сергія було нагороджено відзнаками Командувача об’єднаних сил «Козацький хрест» І, ІІ та ІІІ ступенів, орденом «Єдність та Воля», відзнакою «За Вірність Присязі», нагородою «За жертовність та любов до України» та «Захиснику Луганщини» (посмертно).
Наказом Голови Державної прикордонної служби України від 26.05.2023 року №740-ОС Лакею Сергію Володимировичу було присвоєно чергове військове звання «підполковник» (посмертно).
19 червня 2023 року відбулося урочисте відкриття та освячення меморіальної дошки на честь полеглого захисника, яку встановили на фасаді Дунаєвецького ліцею №3, де він навчався. Меморіальну дошку встановили у день, коли йому мало б виповнитися 36 років.
«Синуля, ти кращий із кращих! Поважаємо та безмежно сумуємо! Вічна пам'ять та Слава тобі, Сину. Нам так важко без тебе…», – написав про захисника батько Володимир Лакей на своїй сторінці в Facebook.
«Братику мій милий, ти назавжди в наших серцях. Спочивай з Богом, мій хлопчику! Люблю тебе та безмежно сумую за тобою! Серце відмовляється вірити… Я все ще чекаю твого дзвінка», – додала сестра загиблого Ірина Лакей на своїй сторінці в Facebook.
Лакей Сергій Володимирович був мудрим командиром, безстрашним воїном, користувався великим авторитетом серед особового складу, йому довіряли та не боялись з ним йти на виконання бойових завдань. Його дії є яскравим прикладом особистого героїзму, любові до Батьківщини, вірності військовій присязі та народу України. Офіцер загинув смертю Героя, не здавши ворогу жодного метра української землі, не відступивши ані на крок. Лакей Сергій залишиться взірцем незламності, міцності духу та прикладом для наслідування.