Солдат Білецький Богдан Анатолійович помер 27 січня 2025 року, перебуваючи у відпустці.
Йому було лише 43...
Народився Захисник 19 серпня 1981 року в Дунаївцях. Відвідував ясла-дитсадок №4 «Теремок». У 1998 році закінчив 11 класів загальноосвітньої школи № 2 І-ІІІ ступенів.
Після закінчення школи вступив до Кам'янець-Подільського індустріального технікуму, де отримав спеціальність «монтаж і експлуатація електроустаткування підприємств і цивільних споруд» і здобув кваліфікацію техніка-електрика. Згодом працював у Києві та водночас навчався у Міжрегіональній академії управління персоналом, де отримав спеціальність - "фінанси", спеціалізація – "міжнародна економіка та фінанси" (23 листопада 2008 р.).
Доля випробовувала його рано - 18 років тому, втративши батька, став єдиною опорою для матері та брата з інвалідністю І групи. Але найтяжче випробування було попереду...
Ще у 2015 році, незважаючи на проблеми зі здоров’ям, добровільно пішов захищати Україну.
З результатом «відмінно» пройшов просунутий курс піхоти з 19 лютого 2024 року по 14 березня 2024 року у Франції. Подолав пекло боїв за Маріуполь, де був поранений і контужений. Через деякий час повернувся до рідного дому, але коли почалося повномасштабне вторгнення, не зміг довго стояти осторонь.
Знову став добровільно до лав Збройних Сил України за кілька днів до нового 2024 року.
З 15 січня 2024 року по 19 січня 2024 року пройшов навчання у Головному центрі підготовки особового складу і виконав програму прискореної підготовки безпілотних літальних апаратів мультироторного типу.
Захищав рідну землю на Харківському напрямку, де отримав осколкове поранення ока. Проходив лікування в Харкові та Києві, де змогли витягти лише два осколки. Але навіть це не зупинило його - повернувся на передову, де на нього чекали побратими.
Нагороджений:
- Відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції». Указ Президента України від 17 лютого 2016 р. №53/2016.
- Нагрудним знаком «ГІДНІСТЬ ТА ЧЕСТЬ». Наказ № 3-36 від 2 березня 2026 р.
- Почесною відзнакою «За оборону Маріуполя». Наказ №2421 від 12 березня 2016 р.
Перебував у відпустці з листопада 2024 року. Та, на жаль, 27 січня 2025 року обірвалося життя воїна.
Поховали Героя в м. Дунаївці на Алеї Слави (міське кладовище №1).