Солдат Луцький Сергій Валентинович загинув 5 липня 2025 року поблизу населеного пункту Виїмка на Донеччині.
Йому назавжди 53 роки.
Сергій Валентинович народився 25 серпня 1971 року в місті Дунаївці. Виріс у багатодітній родині, був найстаршим серед п’яти дітей. Навчався у місцевій школі №1, згодом — у Балинському училищі, де здобув професію будівельника. Пройшов строкову службу в армії, був опорою для батьків, Створив сім’ю. Працював за кордоном, намагаючись забезпечити краще майбутнє для своїх дітей - доньки Ірини та сина Сергія.
І хоч доля не завжди була прихильною, він ніколи не здавався. У 2019 році Сергій став на захист України, підписав контракт і став учасником АТО. Повернувшись у 2021 році, працював у ТОВ «Подільський бройлер» та за фахом будівельником. Але коли ворог знову прийшов на українську землю - Сергій без вагань повернувся до війська. 21 листопада 2024 року був мобілізований вдруге. Пройшов бойове злагодження в Рівному та Івано-Франківську.
19 травня 2025 року Сергій заступив на бойову позицію. Останній раз на зв'язок із рідними вийшов 20 червня. Далі - мовчання, яке принесло страшну звістку «Сергій загинув 5 липня 2025 року поблизу населеного пункту Виїмка на Донеччині внаслідок артилерійського обстрілу, під час виконання бойового завдання».
Сергій Луцький залишив у глибокій жалобі матір, батька, доньку, сина, трьох онуків, сестру та трьох братів.
Поховали Героя на Алеї Слави (міське кладовище №1)