Стійкістю та силою наших воїнів захоплюється увесь світ. Та, на жаль, не всі вони повертаються додому живими.
Сьогодні наша громада попрощалась із полеглим у бою військовослужбовцем - БОРОВИКОМ Григорієм.
Борець за правду, чесний та відважний Григорій не стояв осторонь, він був справжнім сином своєї Батьківщини. Починаючи з 2015 року був призваний на військову службу в ЗСУ за частковою мобілізацією. Неодноразово отримував поранення, контузію, але не шкодуючи свого здоров’я знову повертався на службу. Оскільки захищати Україну від окупантів було свідомим вибором Григорія.
У 2016 році його було зараховано в запас. З початку повномасштабного російського вторгнення, він одразу доєднався до територіальної оборони села Мала Побіянка, а далі коли настав час, він не роздумуючи, став добровольцем та пішов на схід боронити рідну землю. Але, на жаль, на 54 році життя, ворожа куля зупинила серце нашому Герою.
Для когось він був другом, для когось братом… Хтось випадково познайомився з ним там, у горнилах війни… Проте за ним ніколи не заплачуть батьки, бо їх уже немає…
Смерть БОРОВИКА Григорія – це біль усієї громади, біль усієї України. Провести Захисника в останню дорогу, живим коридором на вулицях, якими пролягав шлях траурного кортежу прийшли – містяни з синьо-жовтими прапорами, стоячи навколішки…
Поховали Григорія Володимировича на кладовищі в селі Мала Побіянка. Церемонія поховання відбулася з усіма військовими почестями, присутні віддали останню шану Герою під звуки військового салюту та гімну України.
Світлої дороги до рядів Ангелів-захисників Небесного воїнства.
Вічна пам'ять Захиснику!
