Солдат Галачинський Василь Сергійович, позивний «Менеджер», загинув 23 березня 2025 року виконуючи бойове завдання неподалік населеного пункту Нововодяне Сватівського району Луганської області.
Йому назавжди 29…
Народився Василь 12 січня 1996 року в селі Велика Кужелева і ще з дитинства пізнав гіркоту втрат. Без батьківської любові, вихований дідусем, він рано навчився триматися сам. Після початкових класів у рідному селі продовжив навчання у Вовковинецькій школі-інтернаті. Здобув фах у Хмельницькому ПТУ за спеціальністю "електрозварювальник".
Згодом одружився та став батьком маленької Яни. Василь працював по найму, шукаючи спосіб забезпечити рідних. Та, як це часто буває, доля розвела стежки. Він розлучився, а серце його покликало на фронт — у найважчі часи АТО став на захист Батьківщини.
Повернувшись, знову спробував збудувати сімейне щастя. Одружився вдруге, став батьком Даринки, але війна не відпускала. З початком повномасштабного вторгнення він без вагань знову взяв до рук зброю. Підписав контракт. Воював відважно, гідно, безстрашно. Виконував обов’язки кулеметника 1 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 2 стрілецької роти стрілецького батальйону (інтернаціонального) військової частини А4638.
У лютому йому на кілька днів вдалося вирватися додому — востаннє побачити рідне село, обійняти самотнього дідуся, торкнутися мирного життя. Чотири коротких дні... Чотири світанки перед вічною темрявою...
Наприкінці березня зв’язок із Василем раптово обірвався. Два тижні тривоги, надії, молитви… І страшна, нестерпна звістка — Василь загинув.
За ним ніколи не заплачуть батько й мати — їх уже немає. Плачуть дві його донечки, брат та дідусь.
Поховали Героя в рідному селі Велика Кужелева.