Увага!!! З 01-11-2024 змінено офіційну поштову скриньку - official@dunrada.gov.ua.

ГАЛАЧИНСЬКИЙ ЄВГЕН В’ЯЧЕСЛАВОВИЧ

ГАЛАЧИНСЬКИЙ ЄВГЕН В’ЯЧЕСЛАВОВИЧ
19 вересня 1976 - 28 січня 2023

Солдат Галачинський Євген В'ячеславович, позивний «Жека», загинув 28 січня 2023 року в районі Авдіївки на Донеччині. Йому було 46 років.

Євген В'ячеславович Галачинський народився 19 вересня 1976 року в селі Катеринівка, що на Дунаєвеччині там і проживав. Навчався у Миньковецькій школі. 1991-1994 рр. в с. Балин закінчив повний курс ВПУ - агрофірма, отримав професії тракториста машиніста, слюсаря-ремонтника 2-го розряду і водія автомобіля категорії В та С. У 1994-1996 рр. проходив строкову службу. Чотири роки до служби і чотири роки після неї працював трактористом у КСП «Ранок» с. Миньківці. 2000 року одружився. 2001року народилася донька. Так сталося, що батьки розлучилися. Батько переїхав з донькою проживати у Білорусь, м. Слонім, де протягом 2003-2012 рр. працював у автосервісі. 2014 року повернулися в Україну. Батько працював у ТОВ «Верест», потім - у ТОВ «Година», на фірмі «Авангард» водієм- механіком. 2018 – го року купив будинок у селі Городиська. Їздив не раз на заробітки до Польщі та Казахстану. Періодично приїжджав і працював біля власного будинку.

Отримав повістку 8 березня 2022 року, а вже 10 березня влився в ряди ЗСУ.

Військовослужбовець 110-ї окремої механізованої бригади ім. генерал-хоружного Марка Безручка. Був механіком-водієм 3 евакуаційного взводу евакуаційної роти ремонтно-відновлювального батальйону військової частини А4007.

Брав участь у бойових діях в районі Авдіївки на Донеччині. Там же 28 січня 2023 року отримав поранення несумісні з життям.

Поховали захисника у рідному селі Катеринівка.

Вдома на захисника чекали мати та донька.

Нагороджений пам’ятним знаком «110 Окрема Механізована Бригада імені генерал-хоружного Марка Безручка» (командир бригади полковник М. Чумак, наказ № 2582 від 28 листопада 2022 р.) та медаллю «Непереможні» за визволення Авдіївки (командир військової частини А4007 полковник М. Чумак, 14.10.2022 р.)

«Батько мене дуже любив і хотів, щоб я отримала вищу освіту. Працюючи на висококваліфікованій роботі, допомагав мені завжди в усьому як міг. Жили ми в с. Городиська, батько багато працював і вкладав душу в домівку. Постійно допомагав усім, хто до нього звертався. Він був дружелюбний та щирий. Ми часто з човном і наметами їздили з ним на відпочинок. Любив ловити рибу. Але мене, свою дитину, любив найбільше, я була головною метою і сенсом його життя, він завжди пишався мною і хотів бачити самореалізованою і щасливою. Любив свою Батьківщину, пишався, що він українець. Ходив на свята у вишиванці. Я пишаюсь своїм батьком. Наш дім залишився мені на памʼять про нього, але він порожній та холодний з тих днів, як батька не стало. І все ж він живий!» згадує донька.

26 жовтня 2023 року у Миньковецькому старостинському окрузі відбулося відкриття меморіальної дошки, яку встановлено на фасаді школи, де навчався захисник Євген Галачинський.