Солдат Погинайко Вадим Анатолійович, позивний «Професор», загинув 15.07.2023 року в районі населеного пункту Масютівка Куп’янського району Харківської області.
Назавжди 50...
Вадим народився 18 березня 1973 року в місті Дунаївці. Тут минуло його раннє дитинство — відвідував дитячий садок, а з 1980 року навчався у Дунаєвецькій середній школі №2. Після восьмого класу родина переїхала до села Мушкутинці, де Вадим завершив шкільне навчання.
Мріючи про професію, яка давала б змогу творити корисне й працювати руками, він вступив до технікуму в місті Хотин, де здобув спеціальність механіка. Згодом — строкова служба у лавах Національної гвардії України.
Після служби життя повело його за кордон — до Італії, де Вадим працював, створив родину та став батьком сина Максима. Але справжній дім — це там, де серце. У 2019 році він повернувся в Україну, до рідного села, до матері. Працював, допомагав, жив звичайним життям.
У травні 2023 року він був призваний на військову службу да лав ЗСУ. Пройшов навчання в місті Рівне, після чого вирушив на фронт — боронити Україну від ворога.
Військовий проходив службу на посаді стрільця-помічника гранатометника механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону.
З 12 липня 2023 року зв’язок із ним обірвався. Довгий час він вважався зниклим безвісти. Рідні, друзі чекали, вірили, молилися...
В кінці травня 2025 року надійшла страшна звістка: під час боїв у районі населеного пункту Масютівка Куп’янського району Харківської області солдат Вадим Погинайко загинув 15.07.2023 року, залишившись вірним присязі та рідній землі до останнього подиху.
На Героя вдома чекали мати та сестра.
Військовослужбовця з почестями поховали на місцевому кладовищі села Мушкутинці.