Молодший сержант Рзаєв Роман Фахрадин Огли, позивний «Тарзан», помер 12 березня 2025 року.
Йому назавжди 44 роки…
Життєвий шлях Романа розпочався 12 червня 1980 року в селі Пільний Мукарів. Доля випробувала його з раннього дитинства: батько виїхав на історичну батьківщину до Азербайджану, а мати несподівано померла. Хлопчика з любов'ю та турботою виховували рідна тітка разом із старшою сестрою. У 1986 році Роман переступив поріг Вихрівської школи, а після її закінчення, у 1994 році, опанував професію зварювальника у Волочиському професійно-технічному училищі.
Працював у місцевому колгоспі, згодом зустрів свою другу половинку, створив родину та став батьком двох дітей. Шукаючи кращої долі для своєї родини, Роман працював у столиці та за межами України.
Однак мирне життя відійшло на другий план, коли настав час стати на захист рідної землі. 31 травня 2023 року Романа мобілізували до лав Збройних Сил України. Підготовку проходив біля м. Рівне. Через три місяці був направлений до військової частини А1008 та став на захист міста Куп’янськ. Протягом багатьох місяців у Куп’янських окопах Роман захищав рідну землю на «нулю». Іноді по п’ять діб без сну, промерзаючи та недоїдаючи, доводилося давати відсіч ворогам.
Дружина Наталя розповідає, що в її переписці по вайберу залишилося коротке зворушливе повідомлення, яке він надіслав, перебуваючи в ППД після ротації з передової «Наташка, Наташка я твоя Ромашка, відгукнись».
За рахунок важкого фізичного навантаження загострилася його хвороба – варикозна недостатність судин нижніх кінцівок. У Харкові був прооперований та за рішенням ВЛК йому була надана місячна відпустка, яку він провів у Києві.
«Коли Романа побачила після року розлучення, то помітила, що він змінився. Став мужнім, витриманим, хоробрим воїном. Відпустка пролетіла швидко і Роман повернувся до своєї частини, де по прибуттю отримав жахливу звістку – його старший син Рувім не повернувся з бойового завдання. Що з ним сталося, ніхто не знав. Морально подавлений цією звісткою, Роман залишає військову частину та повертається до Києва.
26 червня 2024 року Рзаєв Роман Фахрадин Огли вдруге одружується на Бодрецькій Наталії Валентинівні, яка на той час з 1 лютого 2022 року була фельдшером на військовій службі в військовій частині 3030 НГУ. «У нас було коротке, але дуже щасливе сімейне життя. Мріяли після закінчення війни приїхати на його рідну землю. Чекали хоча б якусь звісточку про Рувіма», - згадує Наталя. Вона розповідає, що 20 серпня 2024 року її відправили у відрядження до міста Суми, а він дуже хвилювався за неї та часто телефонував.
7 лютого 2025 року був затриманий у Києві як військовий, що по базі числиться СЗЧ. Був направлений в військову частину А7020 , що розташована в селі Верхівка Вінницької області.
Згодом був переведений до військової частини А4648, де виконував обов'язки водія-заправника автомобільного взводу роти забезпечення пальними та мастильними матеріалами.
Оскільки не було транспорту, щоб доїхати до нової частини, Роман добирався самостійно. 27 лютого 2024 року він прибув до Києва і придбав на ранок білет до міста Дніпро. Таким чином він зміг одну ніч побути в рідній домівці.
День за днем він самовіддано виконував свою військову місію. Та, на превеликий жаль, 12 березня 2025 року, під час заправки службових автомобілів у населеному пункті Богданівка Дніпропетровської області його серце раптово зупинилося.
На захисника вдома чекали дружина та сестра.
Поховали Захисника у рідному селі Пільний Мукарів.