Старший солдат Войтков Олександр Вікторович, позивний «Циган», загинув 7 червня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Новоданилівка Запорізької області.
Йому назавжди 45 років.
Народився 28 вересня 1979 року у селі Січинці. Маленьким Сашко ходив у місцевий дитсадок, навчався у Дунаєвецькій школі №3. Після закінчення школи вступив до Дунаєвецького СПТУ-22, де здобув професію автослюсаря.
Доля рано випробувала його - у 12 років він залишився без батька й став єдиною чоловічою опорою для родини. Та, попри всі труднощі, життя виховало у ньому силу, доброту й мужність.
З 24 квітня 2015 року брав участь в АТО, куди долучився добровільно. Проходив службу у військовій частині В4264. У 2017 році повернувся додому.
Коли у 2022 році почалося повномасштабне вторгнення, Олександр не вагався - знову став добровільно до лав захисників Батьківщини.
Служив на посаді кулеметника 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу 6 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини А7013.
Нагородений відзнакою Президента «За оборону України» (Указ Президента України від 5 серпня 2022 року №559/2022).
Він двічі приїздив у короткі відпустки. Востаннє - у травні цього року. Торкнувся мирного життя, обійняв рідних – і знову повернувся на фронт…
Але війна безжальна… Бо вже в червні рідні отримами сповіщення: «Старший солдат Войтков Олександр Вікторович зник безвісти 07.06.2025 року під час бойового завдання поблизу населеного пункту Новоданилівка Запорізької області».
Минуло майже чотири місяці тривожного очікування, невідомості та болю, перш ніж стало відомо 27 вересня 2025 року завдяки ДНК-експертизі - Олександр загинув 7 червня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Новоданилівка Запорізької області.
На Олександра вдома чекали мати, сестра та племінниця.
Поховали Захисника з усіма військовими почестями в рідному селі Січинці.