У Дунаєвецькому ліцеї №3 сьогодні відбувся день пам’яті підполковника ЛАКЕЯ Сергія позивний «DEADSHOT». Сьогодні, 19 червня йому б виповнилось 37 років. Та, на жаль, війна назавжди забрала у нас Сергія....
У ліцеї, де колись вчився Сергій, зібрались рідні, друзі, міський голова, побратими та всі, хто знав, поважав й любив його. Ті, хто просто хотіли подякувати батькам за те, що виховали такого сина, який мужньо боронив нашу рідну Україну.
На вході для гостей – його світлини, численні медалі, подяки, нагороди, його особисті речі… його життя.
На екрані показували відеопам'ять спогадів рідних, побратимів та друзів, відео домашнього архіву, воєнних буднів, не стримуючи сліз ділилися про полеглого Героя, розповідали про його службу, різні життєві ситуації, людські та професійні якості.
Про Сергія згадують тільки найкраще. Бо такою людиною він був – доброю та світлою. А ще великим патріотом рідної держави. Його дії є яскравим прикладом особистого героїзму, любові до Батьківщини, вірності військовій присязі та народу України. Офіцер загинув смертю Героя, не здавши ворогу жодного метра української землі, не відступивши ані на крок.
Він назавжди залишиться для нас взірцем незламності, міцності духу та прикладом для наслідування.
Сергій говорив: «Вчинки важливіші за будь-які слова!». Пам’ятаймо, що завдяки таким бійцям, як Сергій, ми можемо сказати один одному «Добрий ранок» - рідною мовою, у власному домі, на своїй землі. Завдяки нашим незламним Захисникам ми є. Дякуємо! Пишаємось та гордимось. Кожному Захиснику та кожній Захисниці рідної землі бажаємо повернення додому з Перемогою! Загиблим Героям – світлого неба та вічної пам’яті!
