Сьогодні, 16 грудня, Дунаєвецька громада провела в останню земну дорогу Захисника України Данілова Володимира Леонтійовича, який помер 12 грудня 2024 року у Мукачівському військовому госпіталі, перебуваючи на тривалій реабілітації після осколкового поранення, яке отримав на Запорізькому напрямку.
Народився Володимир Леонтійович 22 квітня 1983 року в селі Січинці. У 1990 році пішов до першого класу місцевої школи, після закінчення якої, Володимир поступив до Балинського вищого професійного училища на спеціальність "механік машиніст-тракторист".
Одружився. У молодої сім'ї народилась донечка Анастасія. Володимир деякий час працював на Дунаєвецькому хлібзаводі. Згодом – будівельником у різних куточках України, а також за кордоном. Під час повномасштабного вторгнення повернувся до рідного дому.
У серпні 2023 року Володимир Данілов був призваний на військову службу по мобілізації. У травні цього року, за героїчну оборону Батьківщини, отримав бригадну відзнаку – нагрудний знак "Срібний едельвейс". Та, на жаль, той страшний бій перекреслив усе. Контузія, важкі осколкові поранення, серце не витримало... Лише 41 рік...
Не судилося здійснитись мріям та сподіванням, війна розбила сімейне щастя, назавжди забрала люблячого чоловіка, батька, брата. Без молодшого сина залишилась мама.
Сльози на очах і біль у серці об’єднали сьогодні кожного в цей важкий момент.
Провести Володимира прийшли друзі, знайомі, однокласники, військовослужбовці, представники влади, найближчі та найрідніші люди.
За спокій душі Захисника молилися в храмі Святої Праведної Єлизавети (Гулевич) Хмельницької Єпархії ПЦУ.
Поховали Героя на кладовищі у рідному селі Січинці під триразовий збройний салют та Державний Гімн України. Синьо-жовтий стяг, який огортав домовину, військові передали дружині Захисника на вічну пам’ять.
Нехай душа Володимира знайде вічний спокій, а Господь прийме його душу, де праведні спочивають!
Вічна слава Володимиру Леонтійовичу!
