З усіма військовими почестями сьогодні, Дунаєвецька громада попрощалась із відданим сином Батьківщини - Віктором РЕШЕТЮКОМ!
Народився наш земляк 18 серпня 1967 року в селі Сивороги. Там проживав та навчався.
У 1985 році був призваний на строкову службу. 3 березня 2023 року отримавши повістку став у стрій на захист неньки-України.
56… і серце зупинилося назавжди. 8 січня 2024 року внаслідок вибухової травми біля н.п Землянки Чугуївського району Харківської області Захисник загинув.
Віктор був людиною, яка випромінювала внутрішнє світло, впевненість та спокій. Він був справжнім захисником не тільки для нас, а ще й для своїх побратимів по зброї, чоловіків, які воювали пліч-о-пліч за нашу країну та свободу.
Щира молитва за спасіння душі солдата об’єднала сотні мешканців Дунаєвецької громади. Зелена хвоя як символ вічного життя густо встелила стежину, якою сьогодні востаннє до рідного дому повернувся Герой. Востаннє відлунав сумний трикратний збройний салют за сином України, за батьком, братом, товаришем, земляком… Рідна земля Дунаєвеччини прийняла тіло свого бійця.
Важко впустити у свідомість слова «ніколи», «назавжди», але тепер Віктор Анатолійович – назавжди з небесною вартою.
Немає жодного людського слова, яке б могло утішити скорботну родину бійця, адже ця рана ніколи не загоїться... У нашого Героя залишилась мати, дві доньки, сестри та брат.
Кожен загиблий воїн – це болючий шрам на душі кожного з нас. Адже вони стали живим щитом, щоб не допустити у наші домівки того, що відбувається на сході нашої країни. Саме вони є ціною нашої з вами свободи…
Не забуваймо! Цінуймо!
