Сьогодні наша громада, схиляючи голови в глибокій скорботі, зустріла свого Героя аби провести його в останню земну дорогу. Сотні людей із сльозами на очах, із квітами прийшли віддати шану Воїну, що полинув у вічність. Містом простягнувся жалобний кортеж. Під звуки військового оркестру жителі громади опускаючись на коліна, прощалися з тим, хто ціною власного життя захищав нашу свободу.
22 лютого 2025 року, виконуючи бойове завдання поблизу н.п. Новоукраїнка на Донеччині, віддав життя за Україну наш земляк солдат Лаба Дмитро Якович. У 40 років його душа відлетіла у вічність.
Народився 24 вересня 1984 року в селі Соснівка в багатодітній родині. Здобув освіту в Сиворогівській школі та Балинському училищі. Строкову службу проходив у Криму. Працював на різних підприємствах міста, зокрема випікав хліб. Останні роки трудився в ковбасному цеху.
Зі своєю дружиною Наталією виховував двох діток - 10-річну Софійку та 8-річного Даника.
18 жовтня минулого року Дмитро з гідністю прийняв повістку та, після навчання на Рівненському полігоні, вирушив на передову. Воїн віддано захищав Україну, обіцяв рідним повернутися.
Сьогодні, в День народження свого синочка, тато мав обійняти його, подарувати подарунок, загадати разом бажання над святковим тортом... Але невблаганна доля вирішила по-іншому.
Дмитро віддав своє життя рятуючи поранених побратимів.
Не вкладається у свідомості ця жорстока реальність. Кляті загарбники забрали життя Героя, залишивши матір без сина, дружину без опори, дітей без батька. Навіть найщиріші слова підтримки не здатні загоїти цю рану в серцях рідних...
Невтішним горем сповнені серця рідних. Вся громада схиляє голови у глибокій скорботі.
Вічна пам'ять Герою!
Слава Україні!
