Гіркота від втрати, біль, який пронизує, до якого не можна звикнути, якого не можна пробачити. Вкотре наш край заполонив сум за загиблим патріотом України. Сьогодні громада Героя зустріла…
25 червня 2024 року, захищаючи рідну землю, поблизу населеного пункту Сокіл Покровського району Донецької області загинув стрілець-помічник гранатометника відділення охорони взводу роти охорони батальйону, сержант ГРИГОР’ЄВ Василь Володимирович, 1973 року народження.
Народився наш Захисник в селі Січинці. З 1980-1988 роки відвідував місцеву школу. По закінченню школи, вступив до Хмельницького середнього професійно-технічного училища №7, де отримав професію електромонтажник та відразу влаштувався працювати на Дунаєвецький маслозавод. Василя Володимировича цінували за його вмілі руки. У 1991 році був призваний на військову службу, відслуживши два роки, повернувся до дому одружився та став батьком двох донечок. Далі знов праця - Дунаєвецький леварно-механічний завод. 2004 рік очисні споруди с. Січинці електрик, 2005 рік ПАТ «Хмельницькобленерго» електромонтер.
З лютого 2017 року по лютий 2020 року Василь Володимирович став добровольцем, вступивши до лав Збройних Сил України. Донеччина, Луганщина - пекло війни, яке бачили очі нашого Героя.
29 серпня 2022 року отримавши повістку, знову став на захист рідної землі. Він вірно ніс службу, був відданий військовій присязі. Понад усе хотів повернутися додому з Перемогою, але війна, розпочата російським агресором, позбавила його найдорожчого – життя. Мати втратила сина, сестра – рідного брата, діти рідного з найрідніших - батька. Війна обірвала всі життєві плани цієї гарної і світлої людини. Загиблому Герою було й назавжди залишиться 51…
Дорога, якою везли Василя Володимировича до місця його земного спочинку, була встелена живими квітами. На честь полеглого прозвучав військовий салют, а тіло віддали землі під звуки Гімну України.
Спочивай з миром, дорогий наш Захисник. Хай рідна земля прийме і заспокоїть його душу.
Вічний біль. Вічна пам'ять і вічна слава Герою!
