25 червня, у Дунаєвецьку громаду «на щиті» назавжди повернувся Захисник командир першого мотопіхотного відділення першого мотопіхотного взводу другої мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону, молодший сержант - МОМОТОК Геннадій.
Народився Герой 13 лютого 1968 року в селі Тутовичі Рівненської області. Закінчив місцеву школу. Геннадій зростав у багатодітній сім’ї, де виховувалось семеро дітей. У 1983 році вступив до Лунінецького ПТУ у Білорусі, здобув спеціальність «токар-фрезерувальник». У 1986 році Геннадій Момоток був призваний до лав армії. Згодом одружився. З дружиною Валентиною виховували двоє дітей. Працював вантажником на Хмельницькій АЕС.
Але через деякий час, разом з сім’єю переїхав у село Вихрівка, так як територія, де народився захисник постраждала внаслідок аварії на ЧАЕС. Геннадій Андрійович пішов працювати механіком по водопостачанню у місцевому фермерському господарстві «Козацька долина». Далі сім’я переїхала на постійне місце проживання у місто Дунаївці. До 2021 року працював по найму на будівництві.
Геннадій Андрійович обрав для себе непростий шлях Воїна-Захисника. 19 березня 2021 року призваний на військову службу та підписав контракт з військовою частиною міста Яворів, ставши у стрій наших захисників ще до початку повномасштабного вторгнення росії.
26 березня 2022 року, під час відбиття наступу в населеному пункті Попасна, що на Луганщині та внаслідок обстрілу противником із реактивної системи залпового вогню «ГРАД», під час ближнього бою та спроби прориву з боку противника Геннадій Момоток зник безвісти. Подальша доля була не відома. Рідні втратили з ним зв’язок.
Родина до останньої хвилини сподівалася, що станеться диво і Геннадій нарешті зателефонує. Два роки рідні та близькі надіялись на диво… Але на жаль минулого тижня отримали страшну звістку - найгірше підтвердилось…
Смертю хоробрих загинув люблячий чоловік, дорогий батько, найкращий у світі син, брат, турботливий дідусь і просто хороша людина. Велике горе для всіх, хто його знав.
Поховали Захисника на місцевому кладовищі.
У цій страшній війні Україна втрачає своїх найкращих синів і доньок, а рідні втрачають найдорожчих серцю людей. Ми усвідомлюємо якою надто високою ціною дається нам ця Перемога. Нехай світла пам’ять про мужнього Воїна, назавжди залишиться в серцях людей!
Герою слава і вічна пам’ять!
