Дунаєвеччина сьогодні провела в останню земну дорогу Захисника – Богдана РЯБОПОЛОВА. Життя вольового та мужнього Воїна відібрала безжальна кровопролитна війна. 4 вересня 2024 року, в районі населеного пункту Часів Яр Донецької області, внаслідок ураження осколками, Богдан загинув. Він не шукав слави, а з честю виконував свій обов'язок і віддав найдорожче — життя! Пекучий біль від непоправної втрати сльозами окропив обличчя усіх людей, які зустрічали свого земляка, вийшовши на вулиці міста. У скорботі, схиливши голови, дякували Герою за саможертовність у боротьбі з окупантом. Богдан Валентинович народився у м. Дунаївці. Навчався у Дунаєвецькій загальноосвітній школі №3. Був відповідальним, цілеспрямованим, користувався авторитетом серед однокласників, вчителів. Був гарним та вірним другом.
Проходив службу в армії. Деякий час працював на роботі у Польщі. Створив сім’ю, разом з дружиною Ольгою виховували двоє маленьких донечок Катрусю і Тетянку.
Богдан був активним спортсменом - кандидатом у майстри спорту. Стільки планів та мрій, надій та сподівань… Здавалось, що попереду у нього було ціле життя... Війна зруйнувала усі плани…
30 січня 2023 року Богдан підписав контракт. Проходив службу в Старичах на Львівщині, згодом – навчання на сапера у місті Кам’янець-Подільський і далі – захист рідної країни на Донецькому напрямку. Відважний Воїн виконував різні завдання з прокладання маршрутів на мінно-вибухових полях, приймав участь у різних бойових операціях. Сміливий, безстрашний, і завжди перший.
Тепер йому назавжди залишиться 31… У Богдана залишилась матір, дружина та дві донечки.
Сьогодні тіло полеглого Захисника Богдана Валентиновича знайшло вічний спочинок на Алеї Слави на місцевому кладовищі.
Він був Воїном на землі, а став Янголом у небі! Ім’я Героя - Богдана назавжди вписано в історію Незалежної України! Помолімося за упокій його душі і не забуваймо ні на хвилину, наша громада живе, працює, завдяки тим, хто стоїть за Україну!
Будьмо гідними наших Героїв!
