Знову чорні крила скорботи торкнулися нашої громади. На вівтар свободи покладено ще одне життя – життя чоловіка, батька, дідуся, брата, який майже три роки тримав небо над Україною, щоб захистити найдорожчих.
Сьогодні небесне військо прийняло ще одного Героя, нашого земляка, головного сержанта МАРТИНЮКА Сергія Миколайовича, який загинув 26 січня 2025 року.
Народився Захисник 3 жовтня 1970 року в селі Іванківці. Там же минуло його світле дитинство. Зростав добрим та щирим хлопцем, завжди готовим прийти на допомогу.
Здобувши професію слюсаря в Лісоводському училищі та відслуживши в армії, створив щасливу родину з коханою Наталією. Бог благословив їх двома синочками.
Життя набирало обертів - працював на комунальному підприємстві, в лісництві, на ТОВ "Верест". Радів простим моментам - одружив синів, тішився онуками. Здавалося, попереду ще півстоліття щастя...
Але клята війна змінила все. 20 квітня 2022 року став до лав Захисників, сподіваючись вберегти синів. Та доля розпорядилася інакше - минулого року обидва сини також взяли до рук зброю.
Майже три роки тримав небо над Україною. Пекельні дні на позиціях, контузії, поранення - ніщо не зламало його волі. За мужність у боях був відзначений нагородами.
26 січня 2025 року в районі населеного пункту Часів Яр, що на Донеччині, під час скидання боєприпасів з БпЛА противника, внаслідок ураження осколками отримав поранення несумісні з життям. Йому було лише 54...
Не обійме більше дружину, не пригорне синів та онуків, не підставить плече братові, який також боронить Україну.
Під звуки Державного Гімну України на честь і незабутню пам’ять про славного Захисника, на кладовищі в с. Іванківці пролунали останні постріли військової варти.
Вічна пам'ять Воїну, який віддав життя за наше майбутнє. Його подвиг та самопожертва назавжди закарбуються в історії нашого народу.
