На жаль, сьогодні наша громада знову схилила свої голови у глибокій скорботі...
На жаль, сьогодні наша громада знову схилила свої голови у глибокій скорботі зустрівши траурний кортеж нашого Захисника - Василя ШМАГУНА.
Народився Василь Анатолійович в с. Мала Побіянка 13 січня 1998 року. Там проживав та навчався, у 2015 році закінчив Великопобіянську школу був призваний до лав ЗСУ, проходив службу в Мелітополі та Калинівці. У травні 2020 року підписав контракт на 3 роки. Служив у Володимирі Волинському.
З початку повномасштабного вторгнення росії молодий Воїн вже у лавах Збройних Сил України став на захист рідної землі. Та російська проклята навала не дала Воїну здійснити всі його плани на життя…
11 березня 2022 року, став фатальним днем дня Василя. Під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Липівка Бучанського району Київської області Захисник разом з побратимами попав під ворожий обстріл. З того часу доля Захисника стала невідомою. Два роки, два довгих роки невимовного болю та надії. Нікому не побажаєш пройти все те, що пережили рідні нашого Захисника, адже вони до останнього сподівалися на диво, та не сталося - отримали сповіщення про смерть сина. Як багато слів лишились несказаними, багато справ не зроблених, багато мрій не здійснених... але йому вдалось здійснити найбільший подвиг справжнього чоловіка – він віддав своє життя за волю країни.
Поховали захисника у рідному селі Мала Побіянка. У нього залишись батьки та брат.
Дуже важко дібрати слова, невимовно боляче. І головне слово серед усіх сказаних – дякуємо...
Дякуємо...Повторимо ще сотні разів. Завтра, за місяць та крізь роки.
Дякуємо... За тебе, за стійкість, віру, непохитність, цінності, які було не зламати, запал, щирість...
Сумуємо всією громадою...
Спочивай з миром, Василю!
