http://dunrada.gov.ua/uploadfile/archive_news/2018/05/11/2018-05-11_5828/images/images-73761.jpg
http://dunrada.gov.ua/uploadfile/archive_news/2018/05/11/2018-05-11_5828/images/images-5223.jpg http://dunrada.gov.ua/uploadfile/archive_news/2018/05/11/2018-05-11_5828/images/images-68300.jpg http://dunrada.gov.ua/uploadfile/archive_news/2018/05/11/2018-05-11_5828/images/images-32856.jpg http://dunrada.gov.ua/uploadfile/archive_news/2018/05/11/2018-05-11_5828/images/images-60634.jpg http://dunrada.gov.ua/uploadfile/archive_news/2018/05/11/2018-05-11_5828/images/images-70792.jpg http://dunrada.gov.ua/uploadfile/archive_news/2018/05/11/2018-05-11_5828/images/images-16781.jpg http://dunrada.gov.ua/uploadfile/archive_news/2018/05/11/2018-05-11_5828/images/images-43966.jpg

Як в Миньковецькій державі відзначали героїв-переможців

дата створення: 2018-05-11

Земля здригалася від вибухів снарядів, що розриваючись, лишали глибокі вирви у її стражденному тілі. Здається все довкола було просякнуто кров’ю вбитих, потом та слізьми тих, хто стояв до кінця за перемогу над фашистськими загарбниками нашої Батьківщини.

Цьогоріч минає 73-тя весна, коли ми відзначаємо День Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. В цей день немає певно жодного українського міста та села, де б не віддавали данину поваги мільйонам наших співвітчизників, які рятували від нацизму Україну, Європу та світ. Та якщо ви не побували 9 травня саме у Миньківцях – вважайте, що втратили дуже багато! Ось уже 16 років поспіль, 9 травня по-особливому відзначають мешканці теперішнього Миньковецького старостинського округу – майже 1200 сільчан із Миньковець, Катеринівки та Городиська. Свято миру та Перемоги, щорічно, проводиться в селі за підтримки благодійного фонду «Відродження Миньковецької держави», котрий очолює відома на Хмельниччині та далеко за її межами жінка, небайдужа до долі своєї маленької батьківщини – Аліна Скоморохова. Привітати мешканців Миньковецької держави зі святом наприкінці заходу встигла і голова Дунаєвецької об’єднаної громади Веліна Заяць.

У пам’ять про дідуся та всіх, хто поклав життя за мирне небо

- Ось уже 16 років, як немає з нами особливої для мене людини – мого дідуся, Володимира Войцеховича Нівенгловського, - розповідає Аліна Алімівна. - Проте кітель дідуся, кавалера двох орденів, директора плодоовочевого заводу, знаної та шанованої на Дунаєвеччині людини, й досі 9 травня завжди висить у нас вдома на найпочеснішому місці. Про важливість людини у своєму житті, на жаль, розумієш занадто пізно, коли її вже не повернути. Сьогоднішнім святом наша родина вшановує пам’ять про нашого дідуся та всіх тих, хто віддав здоров’я та життя за мирне небо над нашими домівками. Ряди ветеранів, на превеликий жаль, рідіють, і за межу вічності пішов не лише мій дідусь. Так, тоді вони вистояли, перемогли й для нас особисто немає ніяких дебатів на рахунок того святкувати чи ні День Перемоги. Це наше свято, свято наших батьків та дідусів, проте на нас чекає ще одна перемога і я хочу її нам всім побажати, адже на сході країни триває війна.

Традиційно, святкування розпочалося із покладання квітів до обеліска загиблим під час Другої світової війни односельчанам та спільної молитви, котру провели священнослужитель Української Православної церкви Київського патріархату Марії Магдалини отець Богдан та настоятель римо-католицького храму Воздвиження Святого Хреста отець В’ячеслав. Далі урочистості, за сприяння полковника ЗСУ, начальника КЕВ Хмельницького Петра Хохуна, продовжилися виступом військового оркестру 8-го окремого полку спеціального призначення та святковим концертом підготовленим силами школярів, місцевих та хмельницьких артистів, надзвичайно талановитого ведучого Артема Підпалова та інших. Неабияк припала до душі сільчанам та гостям Миньковець і привезена організатором дійства, Аліною Скомороховою фотовиставка «Війна очима дітей». До слова, ці світлини вже встигли побачити у Відні, Брюсселі, Празі, тож тим паче відрадно, що до творіння волонтерів ГО «Мистецька сотня «Гайдамаки», змогли доторкнутися і в маленькій подільській глибинці.

- Мандрівна фотовиставка вже була представлена в посольствах і консульствах багатьох держав, зараз вона поїде в Чехію, - ділиться Аліна Алімівна. - Ці фотографії зроблені волонтерами там, на сході, в зоні АТО, і спрямовані на наших дітей, бо вони не тільки наше майбутнє, але й сьогодення. Серед цих світлин є досить знакова, на котрій зафіксований один із воїнів, під позивним Годзила, з двома волонтерками за дві години до своєї трагічної загибелі. Все це унікальні речі, з якими ми хотіли сьогодні поділитися з вами.

Солдатська каша та «бойові» 100 грам

Іван Бас, Володимир Гавінчук, Зоя Грінчишина, Володимир Ліманський – ось ті учасники бойових дій, які ще можуть розділити травневу радість свята із односельчанами. Тримаються ще і вдови фронтових бійців: Антоніна Домосілецька, Феня Думанська, Олена Людвик, Валентина Мінелюк, Марія Остафійчук, Марія Паук, Надія Петрик, Надія Тихун, Віра Черних, Ніна Яворська, Валентина Жовнєр, Генеуфа Квасюк, Людмила Гавінська, Марія Оліневич. Найстаршій із них, Євгенії Марчук, нещодавно виповнилося 92 роки. Пам’ятають важкі повоєнні часи інваліди війни та прирівняні до них: Валерій Бойко, Микола Боржинський, Віктор Геряк, Сергій Гуськевич, Віктор Добжанський, Лідія Остоушко, Михайло Очеретний та Віктор Петровський. На жаль не із розповідей знає про війну і молоде покоління миньківчан. Валерій Галачинський, Борис Міцюк, Віктор Масльонок, Руслан Ляховський, Віктор Паук, Богдан Христофоров, Михайло Заворотний, Ігор Щербій, Микола Мазур та Сергій Мудрий – ось ті чоловіки та хлопці, які пройшли через горнило АТО і на щастя повернулися до своїх родин.

- Від себе особисто та своєї родини, благодійного фонду «Відродження Миньковецької держави», хочу сказати, що ми вас усіх дуже цінуємо і низько вклоняємося! – звернулася до найпочесніших гостей, сивочолих ветеранів, вдів, дітей війни Аліна Алімівна. - Ви – наш стимул в цьому житті, ви наша моральність і бажання робити щось на благо прийдешніх поколінь, процвітання нашої громади. Концерт, квіти, листівки, солодощі, матеріальна допомога від нашого благодійного фонду, традиційні частування та «бойові» 100 грам - це найменше, що ми можемо для вас зробити, бо ваш подвиг безцінний!

І доки на імпровізованій сцені, ведучий Артьом Підпалов, учасники святкового концерту – артисти Ірина Заголдна, Олена Носик, Олександра й Владислав Ліманські, Валентин Глуховський, Назар Бойко та Назар Шимков, учні ЗОШ І-ІІІ ст., на чолі з директором школи Ольгою Шимковою, хореографом Русланом Дубчаком та художнім керівником БК Олександром Гавінським, дарували глядачам тематичні сценки, добре знайомі фронтові пісні та журливі віршовані рядки, похапцем втирали непрохану сльозу ті, хто пам’ятає ті буремні часи 1941-1945 років. Так, 81-річна Віра Петрова, пригадує, ніби це було вчора, як у їхньому домі поселилися німці. І хоч їм, чотирьом дітлахам, було дуже страшно, але і серед них, військових, були ті людяні, хто шкодував малечу та не відбирав останній кусень хліба. Для 92-річного Іван Баса, військова служба закінчилася аж у 1951 році, в Японії. Медалей та ордені на його піджаку стільки, що не й одразу вдається полічити. Іван Іванович має хвацько закручені пишні вуса, щиро посміхається у відповідь на вітання односельчан, проте соромиться розповідати про свої фронтові спогади. За нього, колишнього радиста артилерії, розповідають донька Ліда та правнуки Настя й Нікіта. Загалом, сивочолий чоловік може похвалитися двома внуками, п’ятьма правнуками й вже навіть однією праправнучкою.

- Знаю, що дідусь забезпечував зв'язок між полком та батареєю і мав осколкове поранення в голову, а про себе він дійсно не любить говорити. Краще розпитайте його про улюблену пасіку чи попросіть заспівати, він у нас головний по вокалу на сімейних святах, - говорить правнучка Настя і з теплом пригортається до щоки прадідуся.

Відрадно, що після урочистої частини та концерту, усіх ветеранів та вдів, учасників АТО та інших головних гостей свята запросили на частування. Проте не оминули увагою організатори дійства і сільчан, для яких Ігор Нестеров, Олег й Тамара Бленда, зварили аж п’ятдесят літрів солдатської каші та чай на травах.

- Сьогодні ця каша дійсно по-особливому смачна, адже окрім того, що приготована на відкритому вогні, вона увібрала в себе енергетику цього свята. А рецепт у неї один – побільше свіжого повітря, джерельна миньковецька вода і багато любові, - говорить насипаючи у тарілку запашну страву Ігор Нестеров.

Про тих, без кого б нічого б не вийшло

- Ігор Нестеров, не є єдиний, хто доклав руку до того, щоб традиційне святкування Дня Перемоги у Миньківцях пройшла на високому рівні. Родини Нівенгловських, Скоморохових, Колесник, Нестерових, Шишкіних, Бленди, Олійників – ось ті, кому небайдуже, яким буде 9 травня для 1200 мешканців Миньковецького старостинського округу. Вболівають за свою маленьку батьківщину і вихідці села, заступник голови Хмельницької облдержадміністрації Валерій Олійник та начальник КЕВ міста Хмельницький полковник ЗСУ Петро Хохун, Наталія Олійник, Микола Медведюк, Василь Слободянюк, Анатолій Акімов, Анатолій Паньковський, Ірина Заголдна, Артем Підпалов, Галина Вознюк, Олександр Гавінський,  – ось неповний перелік тих, хто зробив свій вклад в організацію свята.

- Кілька років тому, за сприяння благодійного фонду «Відродження Миньковецької держави», в Миньківцях було розчищено сквер, покладені лави та доріжки, відреставровано пам’ятник загиблим на фронті сільчанам, - розповідає пані Аліна. - Багато допомагає нам і староста села Наталія Олійник та директор школи Ольга Шимкова та її вихованці. Хочу сказати, що саме діти є головними нашими помічниками й це не може не радувати. Проте, звісно, досить часто я бачу і деяку людську байдужість і це певно загальноукраїнська проблема, коли всі чекають, що хтось прийде і все за вас зробить. Так не повинно бути, адже ми повинні долучатися до спільної справи, творення завтрашнього дня, бо тільки від вас залежить, яким він буде, яке майбутнє чекає на нашу з вами громаду. Благодійний фонд це добре, але коли ми всі разом – це просто супер!

Ми згадуємо всі болісні й водночас щасливі моменти життя українців у період Другої світової війни та сьогодення. Люди живуть і відходять за межу вічності, залишаючи по собі історію, яка як і пам'ять – живе вічно! Тож давайте брати приклад із таких людей як Аліна Скоморохова, її родини, друзів та однодумців, які щиро вболівають за свій рідний край та людей які там живуть. Адже не важливо хто ти і яких досяг висот, але якщо ти пам’ятаєш про своє коріння, людей, які зробили тебе тим, ким ти є зараз – значить ти живий і твої хороші справи та слова житимуть у пам’яті інших вічно!

 

Автор:Діна КУШНІР


Читайте також



Чергове засідання Ради підприємців

дата створення: 2018-03-14

Сьогодні, 14 березня о 16.00 годині в залі засідань міської ради відбулося чергове засідання Ради підприємців Дунаєвецької міської ради. На порядок денний було винесено та проговорено такі питання:

1. Податкові новини та про бух облік роботи ФОП - Баранюк Н.В., Пантілімонова Т.М. -15хв.

2. Інформація про соціальне страхування – Панасевич А.В.-10хв.

Детальніше...


Розпочато конкурс проектів

дата створення: 2018-03-06

Відповідно до рішення тридцять другої (позачергової) сесії міської ради VІІ скликання від 22.12.2017 р. №6-32/2017р затверджено Положення про громадський бюджет (бюджет участі) у Дунаєвецькій міській раді.

Проекти приймаються починаючи з 1 березня до 31 травня включно.

Фінансування здійснюється за рахунок коштів міського бюджету (800 тис.грн.) та інших джерел. 1/3 коштів спрямовується для реалізації громадського бюджету на території міста, 2/3 – на території сільських населених пунктів. Бюджет одного проекту не перевищує 50 тис. грн.

Проект (не більше одного) може подати будь-який громадянин України, який досяг 16 років і отримав паспорт громадянина України, має реєстрацію місця проживання чи місця перебування на території Дунаєвецької міської ОТГ особисто за встановленою формою відповідно до Положення (додаток №1). Зразок форми проекту розміщується на офіційному сайті міської ради dunrada.gov.ua .

Детальніше...