Право на освіту ветеранів та їхніх дітей. Що зміниться у 2019 році?
З 01 січня 2019 року набув чинності Закон “Про внесення змін до деяких законів України щодо державної підтримки учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни та їхніх дітей для здобуття професійно-технічної та вищої освіти”.
Цей закон розширює коло суб’єктів щодо реалізації освітніх пільг ветеранами та їх дітьми.
Нагадаємо, що відповідно до ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни…» йдеться про державну цільову підтримку для здобуття професійно-технічної та вищої освіти у вигляді:
– повної або часткової оплати навчання за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів;
– пільгових довгострокових кредитів для здобуття освіти;соціальної стипендії;
– безоплатного забезпечення підручниками;
– безоплатного доступу до мережі Інтернет, систем баз даних у державних та комунальних навчальних закладах;
– безоплатного проживання в гуртожитку;
– інших заходів, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Які практичні наслідки прийняття даного закону? Про бочку меду. І ложку дьогтю.
Бочка меду
По-перше, знято вікове обмеження (23 роки) для учасників бойових дій. Нагадаємо, що раніше скористатися освітніми пільгами могли лише учасники бойових дій, які не досягнули 23 років. Таким чином, для більшості УБД дана пільга була юридично недоступною. Відтепер таких обмежень немає. І всі учасники бойових дій, які мають відповідне посвідчення, отримали можливість скористатися державною цільовою підтримкою для здобуття освіти.
По-друге, розширено перелік УБД, які мають право на освітні пільги.
Раніше таке право було надано не всім учасникам бойових дій, а тільки військовослужбовцям та працівникам правоохоронних та військових органів, які отримали статус відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 6 Закону “Про статус ветеранів війни, гаранті їх соціального захисту”. При цьому особи, які брали участь в АТО/ООС як добровольці (в добровольчих формуваннях) і надалі увійшли до складу правоохоронних і військових органів (Міноборони, МВС тощо) та отримали статус УБД, такої пільги не мали, що безумовно було нечесним та несправедливим. Всі особи, які захищали Батьківщину і отримали відповідний статус, мають мати рівні права і соціальні гарантії. Тепер це сталося. І освітні пільги надаватимуться всім учасникам бойових дій без виключень.
По-третє, унормовано питання щодо надання освітніх пільг для осіб з інвалідністю внаслідок війни (стара назва – “інваліди війни”). До прийняття цього закону була парадоксальна ситуація. Військовослужбовець отримав статус УБД, і його діти користувалися освітніми пільгами. Пройшов певний час, він отримав групу інвалідності, яка пов’язана із захистом Батьківщини, отримав посвідчення інваліда війни, а посвідчення УБД здавав до управління соцзахисту. І навздогін отримував повідомлення про припинення надання освітніх пільг для своєї дитини.
Відповідно до логіки Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” правовий статус особи з інвалідністю внаслідок війни за обсягом пільг є вищим, ніж статус учасника бойових дій. Але так сталося, що коли вводили в законодавче поле освітні пільги, їх прописали лише у статті 12 Закону, а в статті 13 Закону, яка регулює статус особи з інвалідністю внаслідок війни з усіма пільгами, цю норму не встановили. Як наслідок: якщо Ви УБД, то Ви і Ваші діти могли користуватися освітніми пільгами, якщо ж ви особа з інвалідністю внаслідок війни, то ні. На щастя, цю несправедливість усунено, статтю 13 Закону доповнено пунктом 28. І осіб з інвалідністю внаслідок війни поставлено в рівні умови з учасниками бойових дій. Тепер і перші, і другі можуть скористатися освітніми пільгами.
Ложка дьогтю
По-перше, це невідповідність постанови КМУ № 975, яка встановлює механізм реалізації положень закону, самому закону. Тобто в закон зміни внесли, а в постанову КМУ – ні. На практиці це може призвести до порушення норм закону і посилання навчальних закладів на норми постанови КМУ № 975, що є порушенням Конституції і загальновизнаних принципів права, оскільки будь-який закон вищий за юридичною силою від підзаконних нормативно-правових актів. Таким чином, є необхідність ліквідувати цю суперечність якнайшвидше, особливо з наближенням вступної кампанії шляхом внесення змін до постанови КМУ № 975, як того вимагає закон.
По-друге, прийняття цього закону не вплине безпосередньо на існування проблем правового характеру у сфері реалізації освітніх пільг учасниками бойових дій та їхніми дітьми. Про них нам відомо із перших уст наших захисників, які масово звертаються на гарячу лінію «Юридичної Сотні. Часто рівень закону і його виконання знаходяться у різних правових реальностях. Однак це не означає відмову від реалізації своїх прав та оскарження порушень. Своїх прав потрібно все одно добиватись.
По-третє, нечіткий характер самої освітньої пільги. Справа в тому, що в освітніх пільгах законодавство надає лише рамку для реалізації ветеранами та їх дітьми права на освіту, в той час, як конкретизації окремої освітньої пільги, наприклад, розмір часткової оплати навчання, встановлює сам навчальний заклад у своїх положеннях. Це ускладнює можливість точного розуміння, які саме пільги мають надаватись для ветерана чи його дитини в конкретному вузі, а також майбутнього захисту своїх прав при можливих порушеннях.
Чим краще ми знаємо свої права, тим більш швидко і якісно зможемо їх реалізувати та захистити.
