http://dunrada.gov.ua/uploadfile/archive_news/2019/10/03/2019-10-03_9695/images/images-94669.jpg
http://dunrada.gov.ua/uploadfile/archive_news/2019/10/03/2019-10-03_9695/images/images-46193.png http://dunrada.gov.ua/uploadfile/archive_news/2019/10/03/2019-10-03_9695/images/images-16185.jpg http://dunrada.gov.ua/uploadfile/archive_news/2019/10/03/2019-10-03_9695/images/images-28518.jpg http://dunrada.gov.ua/uploadfile/archive_news/2019/10/03/2019-10-03_9695/images/images-40514.jpg

Перші приватні сімейні ферми в нашій громаді

дата створення: 2019-10-03

Сьогодні цікавим і актуальним напрямком кооперації на селі є створення молочного кооперативу. По-перше, у більшості сільських жителів є корова, по-друге, це економічно доцільно, оскільки український ринок щосезону відчуває дефіцит молока.

Для того, щоб зрозуміти, які переваги може надати молочна кооперація на селі потрібно спочатку виявити, які ж проблеми існують на ринку виробництва та продажу молока особистими господарствами населення.

Почнемо з того, що основною проблемою, є низька закупівельна ціна на молоко. Традиційно, молоко від населення є найдешевшим. Другою проблемою є якість та об’єм молока, що виробляється. Якщо селянин має дві корови, що вже зараз є рідкістю на селі, самотужки він не в змозі забезпечити достатній об’єм сировини для переробника. Не маючи доїльних апаратів, та систем одночасного охолодження молока, селянин не може забезпечити потрібної якості. Але саме якість так потрібна молочним заводам, особливо зараз, коли стандарти та вимоги постійно зростають. Третьою проблемою є логістика. Для заводу економічно доцільніше приїхати на ферму та забрати одразу 10 т молока першого чи вищого гатунку, ніж їздити по-під дворами і збирати молоко сумнівної якості. Саме централізований забір молока на селі допоможе жителям села вимагати вищої ціни.

Повертаючись до проблеми ціни, та розуміючи інші проблеми все стає на свої місця. Ціну диктує ринок, а тому діє звичайне правило: хочеш більшої ціни, запропонуй товар високої якості. І тут селяни повинні розраховувати не тільки на державу з її програмами розвитку та дотаціями. Вирішення цих проблем лежить в площині особистої відповідальності, тому потрібно розраховувати тільки на себе, — беручи відповідальність та об’єднуючи зусилля.

Об’єднавшись в кооперативи та узаконивши свою діяльність, селяни можуть вимагати вищої ціни на молоко та стати стороною, яка може диктувати свої умови у відносинах купівлі-продажу.

Отримавши статус кооператива, селяни можуть розпочати переговори з молокопереробними підприємствами про надання всього необхідного обладнання в безоплатну оренду. Мова йде про центрифуги, реактиви, холодильники, бідони, лабораторне скло, миючі засоби тощо.

Багато програм допомоги молочним кооперативам вже запроваджено певними національними виробниками. Окрім цього, можна шукати цільової допомоги як з боку держави, так і з боку міжнародних донорів. Головне тут показати бажання та чітку мету, яку переслідує кооператив.

Чим більше корів в селі, тим більший об’єм молока вони можуть забезпечити, а чим більше молока, тим більшу ціну можна за нього просити. До того ж на селі (чи в сусідніх селах) завжди знайдеться людина з вантажним транспортом, яка зможе забирати молоко та звозити його в спеціально обладнане місце, де воно буде охолоджуватись та «чекати» на покупця.

На території нашої громади, за сприяння міського голови, та фінансової підтримки Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрМілкІнвест» перші три фермери уже розпочали реалізацію проекту «Сімейна молочна ферма: власний добробут та місцевий економічний розвиток». А наслідком розпочатої роботи є зведення 3-х сучасних, технічно оснащених сімейних молочних ферм у селах Гірчична, Дем'янківці та Чимбарівка на 16 голів великої рогатої худоби кожна.

Отже, вже зовсім незабаром ми станемо свідками започаткованої на території громади практики реалізації проекту розвитку приватних молочних ферм сучасних європейських стандартів.



Читайте також





Біогазові потужності в Україні зросли на третину в 2018 році.

дата створення: 2019-01-15

Виробництво електроенергії з біогазу починає динамічно розвиватися в Україні. Так, за рік біогазові потужності зросли на третину: із 34 МВт (21 установка) на кінець 2017 р. до 46 МВт (33 установки) на кінець 2018 року.

Особливо перспективним є виробництво біогазу із сміття. В Україні утворюється близько 10 млн тонн відходів щорічно та налічується майже 5,5 тисяч сміттєзвалищ.

Із одного полігону, де зібрано понад 1 млн тонн сміття, можна видобути біля 3 млн м3 у рік звалищного газу, який містить близько 50 % чистого біометану.

Сьогодні на сміттєзвалищах вже працюють 20 біогазових установок загальною потужністю 18 МВт. Найбільше таких установок розміщено у Київській області, а саме – 3 об’єкти потужністю 4,1 МВт.

Детальніше...