МИ БУДЕМО ПАМ'ЯТАТИ, БОЛІСНО ПАМ'ЯТАТИ...
Українська земля…. Щедро омита кров’ю її оборонців, які ціною власного життя захищали право українців самостійно господарювати у своєму домі, на своїй Богом даній землі. Серед них й наші земляки.
Сьогодні, 16 березня, минає рік з дня загибелі у російсько-українській війні 23-річного військовослужбовця, уродженця Миньковецького старостинського округу - Марищака Максима Володимировича. Такий юний, йому ще жити й жити… Проте доля розпорядилась інакше...
Вшанувати пам’ять Героя, покласти квіти до могили та пам'ятної дошки Воїна прийшли рідні, керівництво громади, молодь, побратими, які не забувають про згорьовану горем сім’ю Героя. Розділяючи з рідними скорботу та біль втрати, присутніми було віддано гідну шану світлій пам’яті Максима та всіх полеглих Захисників України хвилиною мовчання.
Наш обов’язок зробити все можливе, щоб жертовність наших Героїв не була марною. Щоб прапор України гордо майорів над вільною, мирною незалежною державою.
Герої не вмирають, допоки живе пам’ять про них!
Слава Україні!
Героям слава!
