ВІН ПОКЛАВ СВОЮ ДУШУ ЗА УСЮ УКРАЇНУ, УВЕСЬ УКРАЇНСЬКИЙ НАРОД...
Гіркий, болючий травень… Він мав би бути напоєний буянням і цвітом весни, а замість цього — гіркі ридання…Захищаючи рідну землю, наші воїни віддають найдорожче – своє життя…
Сьогодні Дунаєвеччина, з сильним болем та у глибокій скорботі, віддає шану ТАНАСЮКУ Віталію Васильовичу – сину, батьку, побратиму та другу, який захищав не лише Батьківщину, своїх рідних та близьких, він захищав кожного з нас. Життя Віталія обірвалося 10 травня, від травм несумісних з життям. Йому назавжди 33…
Поховали загиблого Захисника з усіма військовими почестями, під синьо-жовтим стягом, на міському кладовищі. На честь воїна пролунав трикратний військовий салют.
У Героя залишилось четверо дітей, дружина, батьки та сестра. Щирі співчуття рідним і близьким.
Велика подяка Захиснику, який зі зброєю в руках захищав нашу землю на вогневих рубежах і став янголом, який вічно буде закривати крилами свою родину, своє місто, кожного з нас!
Спочивай з миром, Герою України!
