ЙДУТЬ У ЗАСВІТИ НАЙКРАЩІ...
Знову до нас прийшло горе… І не можна підібрати слів, аби передати те, що відчуваємо, адже ще один молодий Герой став небесним янголом.
30 червня 2023 року поблизу міста Кремінна, що на Луганщині загинув наш земляк з села Чаньків - солдат КВЯТКОВСЬКИЙ Сергій Леонідович.
Не надивився на цей світ, не наговорився, не набувся… Лише починав життя...
Народився Сергій Квятковський 24 грудня 1990 року в селі Ксаверівка. Виховувався у багатодітній сім’ї. У 1997 році пішов до першого класу Гутояцьковецької школи. Швидко пролетіли шкільні роки… Сергій закінчив 9 класів і сам почав заробляти на життя. Працював слюсарем на Дунаєвецькій суконній фабриці, згодом – помічником майстра. З 2012 року їздив на роботу за кордон.
У 2014 році в селі Чаньків зустрів своє кохання, познайомився з Людмилою, яка одна виховувала сина. Згодом – одружились. У молодої сім’ї народився син Дамір.
З 2020 року Сергій працював різноробочим на підприємстві «Русаліна». 18 квітня 2023 року був призваний на військову службу по мобілізації. Два тижні проходив службу в Житомирі. Потім був направлений на навчання в Британію. Служив у Лимані на Донеччині, у місті Кремінна на Луганщині.
З 30 червня минулого року Сергій перестав виходити на зв'язок з рідними. Доля Захисника була невідомою. З того часу він вважався зниклим безвісти. Майже рік рідні вірили та надіялись, що він живий, сподівались на диво, однак його не сталося.
Після проведення обміну тіл загиблих військовослужбовців було встановлено, що під час ворожого артилерійського обстрілу солдат загинув. Тривала процедура очікування аналізу ДНК. На жаль, підтвердилось найгірше…
Захисникові було лише 32 роки… У нього залишились: два сина, дружина, батьки, три сестри та брат.
В останню дорогу Героя проводжали всією громадою. На церемонію прощання з траурними квітами та державною символікою прийшли рідні, друзі, знайомі, військовослужбовці, представники міської ради, односельці та просто небайдужі жителі громади, щоб висловити безмежну вдячність за його неоціненний внесок.
Поховали Захисника на місцевому кладовищі поряд з односельчанином Захисником - Підлісним Миколою, який загинув з Сергієм в один день, але з різницею в майже рік відбулось поховання.
Так мало прожили, але так багато встигли: встигли стати Героями…
Пам’ять про наших Захисників назавжди залишиться в наших серцях. У скорботі та молитві вклоняємось доземно, вшановуючи пам'ять вірних синів України. Щирі співчуття рідним!
Вічна пам'ять та Слава полеглим Героям України!
Спочивай в мирі Сергію!
