Серце болить від болю: громада зустріла свого захисника «на щиті»
Зі сльозами на очах та почуттям важкої втрати, стоячи на колінах, жителі Дунаєвецької громади сьогодні зустріли полеглого Героя, сина, брата, односельця, солдата, командира розвідувального відділення розвідувального взводу розвідувальної роти – ТОКАРА Сергія Валерійовича.
Біль та розпач від втрати переповнює кожного з нас, адже Україна у несправедливій війні втрачає найкращих своїх синів і дочок.
4 червня 2024 року ТОКАР Сергій Валерійович помер у лікувальному закладі в місті Дніпро, внаслідок отриманих поранень під час виконання бойового завдання.
Народився Герой в селі Великий Карабчіїв Городоцького району, де закінчив місцеву школу. Вступив до Вінницького транспортного фахового коледжу, здобув спеціальність «майстер шляховий». Згодом став студентом Донецького фінансово-економічного університету, отримав спеціальність економіста. Був підтримкою та розрадою для батьків. Працював менеджером.
Але війна змусила його відкласти свої звичні справи та взяти до рук зброю. У липні минулого року отримав повістку. Проходив навчання у Британії. Та за прикладом батька пішов на фронт не вагаючись, маючи усвідомлення своєї місії та обов'язку перед рідною землею. Проте, ціна війни велика. Під час виконання бойового завдання на Донецькому напрямку Сергій отримав поранення, через що його серце зупинилось назавжди… Йому було всього 28 років…
Не встиг боєць створити сім’ю. Не встиг потішити батьків онуками. Не долюбив, не дожив… Його життєвий шлях зупинився дуже рано.
Для всіх нас, Сергій є і буде прикладом мужності і відваги, гідним оборонцем нашої держави. Він загинув за мир, за правду, за рідну мову, за рідну землю. Він той, хто виборював майбутнє для нас з вами!
Мешканці сіл Ганнівка та Нестерівці коридором пошани встелили квітами дорогу та провели в останню дорогу Захисника.
Поховали Захисника у селі Нестерівці, звідки родом батько, з усіма військовими почестями.
У Сергія залишилися батьки та брат. Вся громада висловлює щирі співчуття родині справжніх патріотів.
Нехай душа Воїна знайде вічний спокій, а його світло завжди буде нам орієнтиром у боротьбі за свободу та правду. Ми будемо берегти пам'ять про ТОКАРА Сергія і продовжимо йти до перемоги, надихаючись його подвигом.
З глибокою скорботою та безмежною шаною!
Слава Герою України!
