МАЛЬОВНИЧИМИ СТЕЖКАМИ РІДНОГО КРАЮ
Жванчик! Для мене ти рідніший,
Дорожчий ти мені за землі всі,
Бо ти даруєш і любов, і ніжність.
Твоїй вклонятимусь красі…
Найдорожче для людини – рідний край! Він починається із батьківського порога, де народилися, звідки пішли у світ, зі стежини до хати, що ніжно стелиться в садочку, з маминої пісні. Для усіх нас найдорожче, найкраще у світі наше рідне село. Тут жили наші діди, прадіди, тут живуть і працюють наші батьки. Тут корінь нашого славного роду українського. Це найрідніше місце на землі. Ми живемо в історії, живемо історією свого краю, свого роду. Тож пропонуємо вам дізнатися про історію села Великий Жванчик.
Село Великий Жванчик розташоване в межиріччі річок Студениця та Ушиця. Перша писемна згадка про село датується 1681 роком. За однією версією, назва села походить від імені першого посиленця, а за іншою – від втікачів із Жванця, який в ХVII зазнавав частих нападів з боку турків, волохів.
З історії села ХVIIІ ст. достеменно відомо, що на протязі століття Жвачик належав знатним польським родам а також славився та славиться до сьогодні своєю мальовничість та архітектурою.
Велична і загадкова в стилі італійських віл сьогодні красується пам’ятка архітектури – палац Хелмінських. Тут залишилося дуже багато автентичного: і зовнішня ліпнина, і справжні панські сходи, і столітні дерев’яні двері, просторі кімнати, і вежа для покоївок та водонапірна башта.
Унікальним архітектурним доповненням палацового ансамблю є башта-каланча – її вікна виходять суворо на чотири сторони світу.
Довкола палацу розкішний парк з рідкісних порід дерев. Переповідають, що з палацу вели підземні ходи до сусіднього села Трибухівка та родинного склепу, який був на території маєтку.
Сьогодні панський маєток (палац) використовується, як приміщення Обласного дитячого пульмонологічного санаторію.