«Село Притулівка у моїй життєвій дорозі»
Згори до низу стрімко в’ється стежка
Збігає повз «Цілюще джерело»
Як, чашечка, все у зеленім листі
Сховалось моє ріднеє село.
Моє село Притулівкою зветься
Але чому? Це знають майже всі.
Тут «притулились» люди біля річки
Хто вижив в давнину у тій страшній чумі
Лариса Перегняк
У кожного з нас є своя історія, у кожного з нас є частинка України, яка дорога та наймиліша серцю – рідний дім, маленька батьківщина, затишне село. Вчора, 24 липня, наче пташенята до рідного гнізда, поспішали до мальовничого села Притулівка його колишні та теперішні жителі. Поверталися, бо мали змогу зустрітися з колишніми односельчанами, друзями, однокласниками, сусідами та знайомими, адже в селі проходило свято «Село Притулівка у моїй життєвій дорозі». Саме цього дня музика лунала з краю в край, саме в цей день у село завітало багато гостей, аби привітати і розділити радість свята.
Звучали зворушливі вірші про рідне село Тетяни Щербій та Лариси Перегняк, лились пісні про рідний край у виконані аматорських колективів сіл Мала Побіянка та Іванківці, лунали чудові мелодії бандури, баяну та труби, веселили душу запальні танці. Гарними та теплими хвилинами була зустріч сімейних пар, які народились та подружились у цьому селі. Прозвучали сердечні вітання від депутата Дунаєвецької міської ради Людмили Красовської, яка передала сімейним парам подарунки від міського голови Веліни Заяць та народного депутата України Олександра Гереги. Спогадами повертались у юність та кружляли у весільному вальсі притулівчани.
Після урочистої частини відбулося святкове частування та дискотека.
Недаремно кажуть, великі та важливі справи робляться надійними та відповідальними людьми із щирим серцем. Жителі села щиро вдячні організаторам свята Людмилі Красовській, Тетяні Щербій та Артему Філіпчуку за незабутні хвилини, за свято, яке залишило притулівчанам безліч яскравих вражень на рік вперед, адже в наступному році вони також обов’язково зустрінуться на такому ж неймовірному святкуванні.
