Відповідальність батьків за виховання, навчання і розвиток дітей
Виховна функція сім'ї спрямована на формування і розвиток особистості дитини, її соціалізацію. Соціально-економічний стан сім'ї, соціально-професійний статус батьків, їх освітній і культурний рівень безпосередньо впливає на якість виховання дітей.
Служба у справах дітей приділяє значну увагу профілактичній роботі з сім'ями, де на вихованні є діти, які опинились у складних життєвих обставинах, разом з тим попереджуючи батьків про відповідальність у разі неналежного виконання ними своїх обов׳язків щодо виховання та утримання дітей.
Отже, служба справах дітей вкотре нагадує, що у статті 180 Сімейного кодексу України зазначено, що батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Зміст виховання, відповідальність батьків за розвиток дитини у сім'ї найповніше визначає стаття 12 Закону України «Про охорону дитинства», в якій сказано: виховання в сім’ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов’язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров’я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
У Сімейному кодексі України передбачено ряд обов’язків батьків щодо виховання та розвитку дитини:
- Батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.
- Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
- Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
- Батьки зобов'язані поважати дитину.
- Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
- Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини.
- Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Підстави, за наявності яких може порушуватися питання про позбавлення батьківських прав, передбачені статтею 164 Сімейного кодексу України. Таке питання може постати, коли буде встановлено, що батьки:
1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;
2) ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти;
3) жорстоко поводяться з дитиною;
4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;
5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;
6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
Кожна з вказаних підстав є самостійною умовою для вирішення питань про позбавлення батьківських прав, яке проводиться тільки у судовому порядку.
Коли ж кожна з підстав є достатньою для вирішення питань про позбавлення батьківських прав?
Для позбавлення батьківських прав необхідна головна умова: вони ухиляються від виконання цих обов'язків систематично, тобто, незважаючи на всі заходи, попередження, продовжують не виконувати свої обов'язки. Систематично – це значить, що батьки неодноразово притягувалися до відповідальності (адміністративної), але належних висновків не зробили.
Адміністративна відповідальність батьків встановлена статтею 184 КпАП, в якій передбачається, що ухилення батьків від виконання передбачених законодавством обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей тягне за собою попередження або накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян (на сьогодні становить від 850 до 1700 грн.).
