Децентралізація: 5 законів лютого
Експерт назвав п’ять найважливіших для децентралізації законопроектів.
- Коли у вересні минулого року голова Верховної Ради України визначив пріоритети для парламенту, то серед них було просування реформи децентралізації та посилення місцевого самоврядування, – нагадав експерт Реанімаційного пакету реформ Іван Лукеря, виступаючи на прес-конференції, присвяченій темі ризиків для регіональної політики в держбюджеті на 2019 рік. – Так-от, парламент не виконав завдання спікера, адже з вересня він не розглянув жодного законопроекту, який би стосувався місцевого самоврядування. Одним з досягнень Верховної Ради є вчасне затвердження бюджету, але якщо проаналізувати те, як цей бюджет фінансуватиме цьогоріч регіональну політику держави, то виявиться, що затвердили не найкращі пропозиції. Також парламент, маючи унікальну можливість продовжити процедуру розгляду змін до Конституції щодо децентралізації, так і не скористався нею, і тепер розгляд цих змін треба починати спочатку. Тим не менше, до кінця своєї роботи у жовтні цього року Верховна Рада могла б виправитися, прийнявши низку найважливіших законопроектів, які вже понад рік чекають свого розгляду. Для цього народні обранці реально мають лише два тижні лютого.
Експерт вважає нагальним прийняття наступних п’яти законопроектів:
Законопроект №8051 «Про засади адміністративно-територіального устрою України». Він є, мабуть, найважливішим з усіх, адже проводить декомунізацію українського законодавства у частині адміністративно-територіального устрою. Зокрема, фактично скасовує постанову президії Верховної Ради УРСР від 1981 року, якою зараз регулюється порядок формування адміністративно-територіального устрою. Також цей законопроект запроваджує нові процедури, які відповідають Конституції України та Європейській хартії місцевого самоврядування. Я хочу наголосити, що проект закону 8051 не затверджує адміністративно-територіальний устрій України, про що помилково розповідають деякі засоби масової інформації та навіть народні депутати, а лишень визначає порядок формування такого адміністративно-територіального устрою. Завдяки цьому законопроекту стане можливим закінчення першого етапу реформи, і проведення виборів до місцевих рад 2020 року вже на новій основі.
Законопроект №8369 «Про службу в органах місцевого самоврядування». Він мав би дати можливість залучити нових фахівців на місцях, запровадивши нові підходи до вирішення кадрової проблеми. У травні минулого року парламент відмовився прийняти подібний законопроект, і тепер створено новий, з урахуванням усіх недоліків. Після його ухвалення органи місцевого самоврядування зможуть формувати сталий склад працівників, пропонуючи належні умови оплати праці.
Законопроект № 9441 «Про внесення змін до Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад» (щодо перспективних планів формування територій громад Автономної Республіки Крим, областей)». Ця законодавча ініціатива має на меті удосконалення процедури затвердження перспективних планів. Зараз перспективні плани затверджують обласні ради, але що ближче до виборів, то більше їхні депутати займаються політикою, через що перспективний план з дорожньої карти формування громад перетворюється на суто політичний документ. Представники бізнесу часто формують громади під себе, не рахуючись з методикою. Законопроект спрощує процедуру формування перспективних планів і надає право затверджувати їх виключно Кабінету Міністрів України. Відповідність перспективних планів методиці створення об’єднаних громад, дасть можливість зокрема створювати великі ОТГ містам обласного значення. Через існуючу ситуацію 77 міст обласного значення з усіх боків оточені об’єднаними громадами і не можуть збільшувати власні території, формуючи новий економічний простір.
Законопроект №6403 «Про внесення змін до закону «Про регулювання містобудівної діяльності». Він стосується просторового планування в об’єднаних територіальних громадах. Зраз базовим документом у цьому сенсі є генеральний план населеного пункту. Але ОТГ часто включають по кілька десятків населених пунктів. Якщо громада хоче розвивати власну територію, то виходить, що вона має розробити кілька десятків окремих документів, що коштуватиме дорого, забере багато часу і, що найважливіше, не вирішить проблему. Адже генеральний план населеного пункту не може стосуватися територій, які знаходяться поза межами міста, селища чи села. Після прийняття цього законопроекту ОТГ зможуть затверджувати єдиний документ з просторового планування – план об’єднаної громади. Законопроект підготовлений до другого читання, але профільний комітет зволікає із винесенням цього законопроекту на розгляд.
Законопроект №6150 «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».
Цей законопроект суттєво спрощує процедуру надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації актів цивільного стану і передає ці повноваження – разом з відповідними зборами – на місцевий рівень. Якщо у селах ці послуги давно надає місцева влада, то у містах – управління Міністерства юстиції. Законодавчі зміни дозволять наблизити цю послугу до громадян.
На переконання Івана Лукері, якщо парламент розгляне ці законопроекти ще у лютому, децентралізація зможе вийти на новий рівень.
